Після спроби заколоту Пригожин зустрічався з Путіним у Москві — Libération
Джерело: Libération.
Глава ПВК “Вагнер” Євген Пригожин, ймовірно, зустрівся з російським президентом Володимиром Путіним у Москві після невдалого заколоту.
Видання з посиланням на західну розвідку заявило, що ватажка разом з командирами “вагнерівців” могли викликати до Кремля ще 1 липня.
За їхніми даними, Пригожин зустрівся з директором Росгвардії Віктором Золотовим та головою російської розвідки Сергієм Наришкіним.
Нібито очільнику ПВК запропонували три варіанти дій після заколоту, серед яких було заслання до Білорусі.
Передумови
23 червня 2023 року Пригожин організував заколот разом зі своїми бойовиками, погрожуючи походом на Москву. Ватажок вимагав зустрічі з главою Міноборони Сергієм Шойгу і начальником Генштабу Валерієм Герасимовим. Ввечері 24 червня у самопроголошеного президента РБ Олександра Лукашенка заявили, що вдалося домовитися з Пригожиним про припинення заколоту.
Після цього Пригожина бачили у Ростові-на-Дону, коли він звідти виїжджав на машині. За умовами ватажок мав прибути до Білорусі, а його найманці повернутися в польові табори. Де зараз він точно перебуває невідомо, оскільки Лукашенко заявляв 6 липня, що його немає в РБ, зазначало Aljazeera.
У Кремлі стверджували, що всі звинувачення з ватажка ПВК “Вагнера” будуть зняті. 27 червня ФСБ РФ заявляла, що справу щодо спроби заколоту ПВК “Вагнер” закрито. Раніше повідомлялося, що, попри обіцянки російського керівництва, розслідування триває. У звіті не згадували лідера групи Євгена Пригожина, писало CNN.
Міноборони РФ стверджувало, як передавало прокремлівське “РИА Новости”, ПВК “Вагнер” готується передати все своє обладнання іншими частинам ЗС РФ.
The Moscow Times писало, що заступника командувача військовими операціями РФ в Україні генерала Сергія Суровікіна, ймовірно, заарештовано. Дані передали близькі до апарату Міноборони РФ. Ще раніше The New York Times писало, що Суровікін заздалегідь знав про те, що ватажок ПВК “Вагнер” Євген Пригожин планує заколот.
Своєю чергою глава Міноборони України Олексій Резніков в інтерв’ю Financial Times закликав не покладатися на “заколоти і бунти” в Росії для успіху на фронті. Він наголосив, що російські військові нині не втратили бойового духу.
Путін заявляв, що на утримання ПВК “Вагнер” РФ витратила близько 1 млрд доларів, зазначило “РИА Новости“. Від 24 лютого 2022 року московське керівництво запевняло, що нібито не має стосунку до приватної військової компанії, яку легалізували у 2023 році, попри заборону на діяльність воєнізованих найманців. Водночас ПВК заробила 80 млрд рублів (близько 951 млн доларів),
Також після того, як заколот закінчився — постало питання, що робити з медіахолдингом Пригожина та його фабрикою тролей. Спершу заявлялось, що “Патріоту Медіа”, де одним з найвідомішим виданням був новинний сайт “РИА ФАН”, шукають нового власника. Але, як писало Reuters, потім стало відомо, що холдинг закриють. Його медіа дотримувалися націоналістичної, прокремлівської редакційної лінії, зокрема позитивно висвітлюючи ватажка та його ПВК “Вагнер”.
Переговори про завершення російсько-української війни за мирним планом США зайшли в глухий кут через Донбас, повідомив європейський високопосадовець. За його словами, “американці наполягають”, що Київ повинен “так чи інакше” залишити регіон, передавши Росії ті території, які вона не змогла захопити.
8 грудня на східному напрямку загинув пілот українського винищувача Су-27 підполковник Євгеній Іванов під час виконання бойового завдання.
Відомий експерт із російської зовнішньої політики Олександр Ґабуєв, старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з дослідження Росії та Євразії, переконаний, що час працює проти глави Кремля Володимира Путіна. Згідно з його підрахунками, у Москви залишилося грошей лише на 12–18 місяців війни.
В межах зниження наступального потенціалу російського агресора у ніч на 8 грудня підрозділи Сил оборони України уразили низку об’єктів противника на тимчасово окупованих територіях України.
8 грудня Кабінет Міністрів ухвалив зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних. Зокрема, для підприємств, котрі мають статус критично важливих, скасували дію 72-годинного строку для перевірки списків працівників, поданих на бронювання.