Після спроби заколоту Пригожин зустрічався з Путіним у Москві — Libération
Джерело: Libération.
Глава ПВК “Вагнер” Євген Пригожин, ймовірно, зустрівся з російським президентом Володимиром Путіним у Москві після невдалого заколоту.
Видання з посиланням на західну розвідку заявило, що ватажка разом з командирами “вагнерівців” могли викликати до Кремля ще 1 липня.
За їхніми даними, Пригожин зустрівся з директором Росгвардії Віктором Золотовим та головою російської розвідки Сергієм Наришкіним.
Нібито очільнику ПВК запропонували три варіанти дій після заколоту, серед яких було заслання до Білорусі.
Передумови
23 червня 2023 року Пригожин організував заколот разом зі своїми бойовиками, погрожуючи походом на Москву. Ватажок вимагав зустрічі з главою Міноборони Сергієм Шойгу і начальником Генштабу Валерієм Герасимовим. Ввечері 24 червня у самопроголошеного президента РБ Олександра Лукашенка заявили, що вдалося домовитися з Пригожиним про припинення заколоту.
Після цього Пригожина бачили у Ростові-на-Дону, коли він звідти виїжджав на машині. За умовами ватажок мав прибути до Білорусі, а його найманці повернутися в польові табори. Де зараз він точно перебуває невідомо, оскільки Лукашенко заявляв 6 липня, що його немає в РБ, зазначало Aljazeera.
У Кремлі стверджували, що всі звинувачення з ватажка ПВК “Вагнера” будуть зняті. 27 червня ФСБ РФ заявляла, що справу щодо спроби заколоту ПВК “Вагнер” закрито. Раніше повідомлялося, що, попри обіцянки російського керівництва, розслідування триває. У звіті не згадували лідера групи Євгена Пригожина, писало CNN.
Міноборони РФ стверджувало, як передавало прокремлівське “РИА Новости”, ПВК “Вагнер” готується передати все своє обладнання іншими частинам ЗС РФ.
The Moscow Times писало, що заступника командувача військовими операціями РФ в Україні генерала Сергія Суровікіна, ймовірно, заарештовано. Дані передали близькі до апарату Міноборони РФ. Ще раніше The New York Times писало, що Суровікін заздалегідь знав про те, що ватажок ПВК “Вагнер” Євген Пригожин планує заколот.
Своєю чергою глава Міноборони України Олексій Резніков в інтерв’ю Financial Times закликав не покладатися на “заколоти і бунти” в Росії для успіху на фронті. Він наголосив, що російські військові нині не втратили бойового духу.
Путін заявляв, що на утримання ПВК “Вагнер” РФ витратила близько 1 млрд доларів, зазначило “РИА Новости“. Від 24 лютого 2022 року московське керівництво запевняло, що нібито не має стосунку до приватної військової компанії, яку легалізували у 2023 році, попри заборону на діяльність воєнізованих найманців. Водночас ПВК заробила 80 млрд рублів (близько 951 млн доларів),
Також після того, як заколот закінчився — постало питання, що робити з медіахолдингом Пригожина та його фабрикою тролей. Спершу заявлялось, що “Патріоту Медіа”, де одним з найвідомішим виданням був новинний сайт “РИА ФАН”, шукають нового власника. Але, як писало Reuters, потім стало відомо, що холдинг закриють. Його медіа дотримувалися націоналістичної, прокремлівської редакційної лінії, зокрема позитивно висвітлюючи ватажка та його ПВК “Вагнер”.
Росія продовжує розбудову інфраструктури для запуску ударних безпілотників по українських містах. Зокрема супутникові знімки підтверджують облаштування нового майданчика для запуску БпЛА поблизу військового аеродрому “Міллєрово” в Ростовській області РФ, яка межує із тимчасово окупованою територією Луганщини.
Україна першою у світі розвиває напрям евакуаційних безпілотних літальних апаратів, здатних рятувати військовослужбовців там, де наземна операція неможлива. Днями ЗСУ вже провели першу у світі медичну евакуацію важким дроном. Згодом також успішно випробували БпЛА, який повернувся з пораненими під дією російських РЕБ завдяки навігації на основі ШІ.
Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади Костянтин Власенко з позивним “Маґура”, який провів 491 день на бойовій позиції, розповів, що пережити складні умови йому допомагав, зокрема, роман Стівена Кінга “Аутсайдер”. Книжку захиснику надіслала дружина, поки він перебував на передовій.
Станом на 25 жовтня українські безпілотники атакували шість із приблизно десяти великих підприємств російської каучукової промисловості. Загалом по них, згідно з підрахунками, завдали 11 результативних ударів. Синтетичні каучуки застосовують під час виробництва військової техніки, тоді як окремі види полімерів, пов’язаних із каучуковою промисловістю, використовують як компоненти твердого ракетного палива, на якому працюють, зокрема, балістичні ракети “Іскандер-М”.
Колишній секретар Ради національної безпеки і оборони та колишній виконувач обов’язків президента Олександр Турчинов прокоментував заяву президента Володимира Зеленського про те, що в 2014 році Україна могла відкинути російські війська й не допустити подальшої ескалації війни.