Пісторіус анонсував наступне засідання «Рамштайну» у лютому

Джерело: кореспондент Укрінформу

Учасники Контактної групи з підтримки оборони України домовилися зустрітися наступного разу в Брюсселі за тиждень до Мюнхенської безпекової конференції, запланованої на 14-16 лютого, повідомив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.

Ми в четвер зранку домовилися в Рамштайні з Ллойдом Остіном та групою пʼяти, що наступна зустріч Контактної групи з питань підтримки України має відбутися, як завжди, за тиждень до Мюнхенської безпекової конференції в Брюсселі, коли там зберуться міністри оборони НАТО, – заявив Пісторіус.

Міністр зауважив, що для Контактної групи звична справа зустрічатися один раз у Рамштайні, а після — у Брюсселі.

Додамо, нещодавно Пісторіус заявив про необхідність зберегти формат “Рамштайн” для збройової допомоги Україні.

На тлі зміни влади в США Пісторіус виступив за продовження контактної групи з Україною.

Мовиться про збереження цього формату, — сказав Пісторіус на базі ВПС США в Рамштайні.

Результати, досягнуті у так званому форматі Рамштайн, “повинні тепер надихати нас докладати всіх зусиль для того, що має відбутися”, додав він.

Раніше міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн” може стати останньою зустріччю такого формату.

Станом на сьогодні відбулося 25 засідань у форматі “Рамштайн”.

Довідка. Формат “Рамштайн” – серія дипломатичних зустрічей міністрів оборони кількох десятків країн світу для синхронізації та прискорення надання озброєння Україні для протистояння російському повномасштабному вторгненню та обговорення питань підтримки України після закінчення війни.

Формат названо на честь авіабази США “Рамштайн” у Німеччині, де відбулася перша зустріч у квітні 2022 року. Зазвичай, у засіданнях беруть участь міністри оборони країн-учасниць. Точна кількість країн, що беруть участь у зустрічах, може змінюватися з часом. Зазвичай, це кілька десятків країн, включаючи як членів НАТО, так і нейтральні країни.

Варто зауважити, що не всі країни-учасниці надають військову допомогу. Деякі держави надають гуманітарну допомогу чи підтримують Україну політично.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.

Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.

30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.