Військову допомогу Україні надають 8 міжнародних коаліцій: які країни до них входять
Джерело: Міністерство оборони України
У Міноборони розповіли, як країни допомагають українському війську.
У вересні 2023 року міжнародна допомога Україні трансформувалася у формат “Рамштайн 2.0”, що означає перехід від двосторонніх домовленостей до організації допомоги через коаліції країн. Це дозволяє краще координувати дії, систематизувати допомогу та збільшити її обсяги.
Зараз є 8 основних коаліцій, кожна з яких відповідає за певний напрямок підтримки Збройних сил України:
- Авіація – 14 країн, які очолюють США, Данія і Нідерланди.
- Морські спроможності – 18 країн, серед яких лідерами є Велика Британія і Норвегія.
- Протиповітряна та протиракетна оборона – 14 країн, очолювані Францією і Німеччиною.
- Артилерія – 14 країн, лідери — Франція і США.
- Бронетехніка та маневреність – 14 країн, які очолюють Польща, Німеччина й Італія.
- Дрони – 16 країн, лідерами є Латвія і Велика Британія.
- Розмінування – 21 країна, очолювані Литвою та Ісландією.
- ІТ та кібербезпека – 17 країн, лідери — Естонія і Люксембург.
Постійно триває робота над залученням нових країн до участі у коаліціях.
Франція, окрім головування у вищезгаданих коаліціях, долучилася ще до 5 ініціатив. Чехія, Іспанія, Швеція та Данія також стали учасниками 6 коаліцій, зокрема Коаліції інтегрованої ППО та ПРО. Бельгія та Греція доєдналися до 5 коаліцій, в тому числі до Коаліції авіаційних спроможностей.
- За даними ЗМІ, новообраний президент США Дональд Трамп планує зменшити надання американської допомоги Україні. Відтак він тисне на країни Європи, аби вони взяли на себе більше зобов’язань у цьому питанні.
- Днями адміністрація президента США Джо Байдена оголосить про пакет озброєння Україні на суму у 1,2 млрд доларів. Це буде останній пакет у межах “Ініціативи сприяння безпеці України” (USAI).
- Велика Британія надасть Україні додаткову оборонну допомогу на суму 286 млн доларів.
- 16 грудня уряд Італії схвалив надання Україні вже десятого пакету збройової допомоги на тлі повномасштабного вторгнення РФ.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.