Південна Корея не виключає можливості прямого постачання озброєння Україні

Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль не виключив прямого постачання озброєння до України.

Південна Корея дотримується політики не постачати озброєння державам, які перебувають у стані конфлікту. Однак заява президента свідчить про те, що країна готова змінити свою позицію.

Зокрема чинні правила можуть змінитись через Північну Корею, яка відправила понад 10 000 своїх військових для війни проти України на боці РФ.

“Тепер, залежно від рівня участі КНДР, ми поступово коригуватимемо нашу стратегію підтримки. Тобто, ми не виключаємо можливість постачання озброєння”, – сказав Юн Сук Йоль на пресконференції.

За його словами, Сеул слідкуватиме за північнокорейськими солдатами у Росії і якщо буде погоджено постачання озброєння Україні, то перша партія буде озброєнням для оборони.

“Якщо ми продовжимо надавати підтримку у сфері озброєння, ми першочергово віддамо перевагу оборонній зброї”, – сказав він.

За даними аналітиків, Південна Корея повідомила про ймовірну готовність посилити підтримку України на тлі інформації про розгортання північнокорейських військ біля кордону України з боку Росії.

Канада та морський парк Marineland досягли попередньої домовленості щодо майбутнього 30 білух. Тварин планують перевезти до Іспанії або США, що має покласти край утриманню китів у неволі в Канаді.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.

Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.

Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.

Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.