Південна Корея не виключає можливості прямого постачання озброєння Україні

Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль не виключив прямого постачання озброєння до України.

Південна Корея дотримується політики не постачати озброєння державам, які перебувають у стані конфлікту. Однак заява президента свідчить про те, що країна готова змінити свою позицію.

Зокрема чинні правила можуть змінитись через Північну Корею, яка відправила понад 10 000 своїх військових для війни проти України на боці РФ.

“Тепер, залежно від рівня участі КНДР, ми поступово коригуватимемо нашу стратегію підтримки. Тобто, ми не виключаємо можливість постачання озброєння”, – сказав Юн Сук Йоль на пресконференції.

За його словами, Сеул слідкуватиме за північнокорейськими солдатами у Росії і якщо буде погоджено постачання озброєння Україні, то перша партія буде озброєнням для оборони.

“Якщо ми продовжимо надавати підтримку у сфері озброєння, ми першочергово віддамо перевагу оборонній зброї”, – сказав він.

За даними аналітиків, Південна Корея повідомила про ймовірну готовність посилити підтримку України на тлі інформації про розгортання північнокорейських військ біля кордону України з боку Росії.

Європейська організація з ядерних досліджень (CERN) повідомила про зупинку Великого адронного колайдера з метою масштабної модернізації та реконструкції, котра триватиме близько чотирьох років.

США готуються посилити тиск на Мексику та Канаду в межах перегляду торговельної угоди USMCA. Вашингтон вимагає змін, зокрема жорсткіших правил для автомобільного виробництва та захисту від китайських товарів.

Сенат Франції ухвалив оновлену версію законопроєкту, який має обмежити діяльність онлайн-платформ швидкої моди, зокрема Shein, Temu та AliExpress. Документ передбачає штрафи за кожен товар, заборону реклами таких компаній і обмеження на їхнє просування через інфлюенсерів.

Американська акторка Хлоя Черрі, відома за роллю Фей у серіалі “Ейфорія”, випустить дебютні мемуари “Десь темно й гаряче”. Книга вийде 23 лютого 2027 року у видавництві Simon & Schuster.

Україна звернулася до Міжнародної морської організації (IMO — спеціалізована установа ООН) із закликом визнати танкери російського “тіньового флоту” законними військовими цілями.