Погроза Росії вийти із «зернової угоди» ставить під сумнів глобальну продовольчу безпеку – WP
Джерело: The Washington Post
У світі зростає занепокоєння, що Росія не продовжить угоду, укладену за посередництва ООН, яка дозволяє експорт українського зерна до частин світу, що борються з голодом, оскільки кораблі більше не прямують до чорноморських портів.
Повідомляється, що російські посадовці неодноразово заявляли, що немає підстав для продовження “Чорноморської зернової ініціативи”, яка сьогодні, 17 липня, повинна бути продовжена вчетверте. У Кремлі вже погрожували цим раніше, а потім двічі продовжували угоду на два місяці замість чотирьох, як передбачає домовленість.
ООН та інші організації намагаються зберегти “крихку угоду”, оскільки Україна і Росія вважаються основними постачальниками пшениці, ячменю, рослинної олії та інших продуктів харчування, на які покладаються країни Африки, Близького Сходу і частини Азії. Це дозволило Україні відвантажити 36,2 мільйона тонн зерна, більше половини з яких – до країн, що розвиваються.
Як пояснили у виданні, завдяки угоді знизилися світові ціни на продовольчі товари, такі як пшениця, після того, як вони підскочили до рекордних максимумів після повномасштабного вторгнення РФ минулого року, проте це полегшення “не стосувалося кухонних столів”.
Вихід Росії перекриє джерело допомоги Всесвітньої продовольчої програми для країн, яким загрожує голод, включаючи Сомалі, Ефіопію та Афганістан, а також ускладнить проблеми продовольчої безпеки у вразливих регіонах, які борються з конфліктами, економічною кризою та посухою.
“Росія отримає значну підтримку громадськості за продовження цієї угоди, – прокомнтував Джозеф Глаубер, старший науковий співробітник Міжнародного науково-дослідного інституту продовольчої політики. – Я думаю, що Росії за це доведеться заплатити з точки зору громадського сприйняття і глобальної доброзичливості [якщо угоду не буде продовжено]”.
Своєю чергою, Кейтлін Велш, директор Програми глобальної продовольчої та водної безпеки Центру стратегічних і міжнародних досліджень наголосила, що якщо угоду не буде продовжено, “країнам, які покладалися на Україну у своєму імпорті, доведеться шукати інші джерела імпорту, найімовірніше, Росію, що, на мою думку, Росія і мала намір зробити”.
У Вільнюсі на саміті НАТО президент України Володимир Зеленський заявив, що очікує, що нові обіцянки західних партнерів надати зброю та боєприпаси призведуть до зриву цієї “зернової угоди”.
“Зрозуміло, що Росія завжди так реагує, не дотримується свого слова і постійно прагне перекрити ті чи інші гуманітарні коридори з метою створення нової кризи”, – сказав він.
За словами Пітера Мейєра, керівника відділу зернової аналітики S&P Global Commodity Insights, світові запаси пшениці залишаються такими ж, як і в 2021 році, і їх вистачить надовго, оскільки з України надходить менше, а з Росії – більше.
Очікується, що Європа та Аргентина збільшать поставки пшениці, тоді як Бразилія мала знаменний рік для кукурудзи, основним постачальником якої також є Україна. На думку Майєра, ціни на зерно на світових ринках не піднімуться більше, ніж тимчасово, у разі припинення дії “Чорноморської ініціативи”.
“Ринки дуже швидко адаптуються. Справа в тому, що світові ринки зерна врівноважують один одного”, – підкреслив він.
Війна, розв’язана Росією, спричинила зростання витрат на виробництво продовольства, включаючи енергію, добрива і транспортування. У країнах, що розвиваються, від Кенії до Сирії, які все більше покладаються на імпортні продукти харчування, ослаблення валют утримує місцеві ціни на високому рівні, оскільки вони платять у доларах США.
- З ініціативи Південної Африки відбулася телефонна розмова президента ПАР Сиріла Рамафоси з російським лідером Володимиром Путіним, під час якої сторони обговорили можливі шляхи врегулювання “Чорноморської зернової ініціативи”.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.