Політика Хав’єра Мілея забезпечила падіння інфляції в Аргентині нижче 2% вперше з 2020 року
Джерело: Financial Times
Уперше за п’ять років щомісячний рівень інфляції в Аргентині впав нижче 2%. Аналітики відзначили показник, як значне досягнення президента Хав’єра Мілея, котрий веде боротьбу з галопуючим зростанням цін.
Так, споживчі ціни у травні зросли на 1,5% проти квітня, повідомило національне статистичне агентство. У квітні зростання становило 2,8%, тоді як у грудні 2023 року – 25,5%, коли Мілєй лише обійняв посаду. Втім, поки що річна інфляція становить 43,5%, залишаючись однією з найвищих у світі.
Нині результат посилює позиції Мілея напередодні проміжних виборів у жовтні. Зниження інфляції стало несподіваною перемогою глави держави після того, як він скасував жорстке валютне регулювання – один з основних елементів його антикризової політики.
Зокрема у квітні у межах домовленості з МВФ на $20 млрд, Мілей відмовився від фіксованого валютного курсу, що різко зміцнив песо в реальному вимірі. Це допомагало стримувати зростання цін, але водночас не дозволяло центробанку накопичувати валютні резерви. З 14 квітня песо перейшло у вільне плавання.
Аби залучити більше валюти на ринок, у країні тимчасово надали податкові пільги сільськогосподарським експортерам. Рішення підтримало курс песо, одначе, аналітики попередили, що під час виборчої кампанії він може знову послабитися.
Зауважується, що масштабна економія бюджету та дерегуляція стабілізували економіку Аргентини – за прогнозами МВФ, у 2025 році економіка зросте на 5,5% після рецесії.
Разом з тим, економісти попереджають, що зростання економіки зупинилося через слабку продуктивність і низькі інвестиції. Інвестори занепокоєні політикою уряду щодо валюти та резервів.
Мілею не вдалося суттєво поповнити валютні резерви центробанку. МВФ переніс термін досягнення цільового показника поповнення резервів на $4,5 млрд з 13 червня на липень.
Він також відмовляється купувати долари шляхом емісії песо, позаяк не хоче збільшувати грошову масу і знецінювати песо, що знову може викликати інфляцію.
Також Мілей продовжує використовувати резерви для втручання на ринку ф’ючерсів на песо, попри те, що МВФ дозволяє це лише у межах виключення.
Раніше адвокати подали до кримінального суду позови про шахрайство проти президента Хавʼєра Мілея за просування криптовалюти LIBRA у своїх соцмережах, внаслідок чого інвестори втратили майже $4,6 млрд.
- Президент Аргентини Хав’єр Мілей розпустив Федеральну агенцію розвідки і розпорядився створити замість неї чотири нові спеціалізовані структури під контролем Державної служби розвідки (SIDE).
- 13 червня 2024 року представили нового члена Контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн” – Аргентину.
- Силовики Аргентини оголосили про плани використовувати штучний інтелект для “прогнозування майбутніх злочинів”, що може загрожувати правам громадян.
- Мілей звільнив свого міністра праці за те, що той дозволив підвищення минулого місяця президентської зарплати на 48% на тлі урядових заходів жорсткої економії.
Президентка Браунського університету Крістіна Паксон оголосила, що залишить посаду наприкінці поточного навчального року. Її рішення пролунало після тривалого конфлікту з адміністрацією Дональда Трампа через загрозу втрати федерального фінансування.
Верховний суд США не став блокувати багаторічне судове рішення проти палестинської влади на час подальшого оскарження. Справа стосується стрілянини та вибухів поблизу Єрусалима, внаслідок яких загинули або зазнали поранень громадяни США.
Польща подала апеляцію на рішення брюссельського суду, який зобов’язав її прийняти близько 64 мільйонів доз вакцини від COVID-19 та виплатити Pfizer приблизно 1,3 мільярда євро. Варшава також просить призупинити виконання рішення до завершення розгляду скарги.
Президент США Дональд Трамп заявив, що нові переговори з Тегераном стануть останньою можливістю укласти угоду та уникнути посилення американських ударів. Першим етапом він назвав відкриття Ормузької протоки, а другим – розв’язання питання ядерної програми Ірану.
Іран готував удари по трьох об’єктах в Україні у відповідь на атаку на іранське судно, заявив радник верховного лідера країни Мохсен Резаї. За його словами, операцію скасували після пояснення Києва, що інцидент стався помилково