Польща підготує вимоги Росії щодо репарацій за радянське вторгнення 1939 року

Джерело: Rzeczpospolita

Глава РФ Володимир Путін може отримати рахунок від Польщі за Другу світову війну. Варшава ніколи не відмовлялася від своїх претензій до Росії, наголошує Міністерство закордонних справ країни.

Нині у Польщі готують матеріали для оцінки матеріальних та нематеріальних збитків внаслідок анексії східних польських територій радянськими військами у 1939 році та подальшого радянського панування після війни. Деталі цієї роботи, яка почалася влітку 2025 року, розповів директор Польського інституту оцінки воєнних втрат імені Яна Карського Бартош Ґондек. На основі цих оцінок Варшава планує висунути Берліну вимоги про репарації.

За словами Ґондека, відповідні дослідження вже проводять вісім наукових співробітників інституту. Крім того, у першій половині 2026 року організація спільно з Варшавською школою економіки проведе семінар із методології оцінки різних категорій майна, яке Польща втратила внаслідок радянського вторгнення. Паралельно готуються публікації про втрату нематеріальних активів, вартість яких неможливо безпосередньо перевести у фінансовий еквівалент. Мовиться, зокрема, про “місцеві соціокультурні ідентичності” на східних землях Польщі, що потрапили під радянську окупацію.

Ґондек додав, що завдання складніше, ніж оцінка втрат від німецької окупації, оскільки “протягом десятиліть присутності та впливу СРСР у Польщі значна частина документації була знищена, сфальсифікована або навмисно прихована”. Крім того, польським дослідникам фактично закрито доступ до архівів РФ та Білорусі.

На основі підрахунків польський Сейм у вересні 2022 року опублікував звіт, у якому військові збитки Польщі від вторгнення Німеччини оцінили у 6 трлн 220 млрд злотих (приблизно $1,4 трлн). Оцінка включає руйнування польських міст, інфраструктури та промисловості, а також втрачений економічний потенціал через загибель мільйонів польських громадян. Берлін відкидав такі вимоги, посилаючись на заяву контрольованого Москвою уряду Польщі 1953 року про відмову від подальших компенсацій.

Польський уряд ніколи не вважав питання про військові репарації для Польщі за людські та матеріальні втрати внаслідок агресії СРСР та злочинів Сталіна закритим, — заявив заступник голови польського МЗС Владислав Бартошевський. Він додав, що питання неодноразово порушувалося перед Москвою, проте безрезультатно.

Європейська комісія офіційно ухвалила нові заходи в межах Регламенту щодо екодизайну для сталих продуктів (ESPR), спрямовані на заборону знищення непроданого одягу, аксесуарів та взуття. Законодавчий крок покликаний зменшити вплив текстильної промисловості на довкілля, адже нині знищується до 9% непроданих товарів, що щороку генерує мільйони тонн викидів CO₂.

Канцлер Австрії Крістіан Штокер закликав європейських лідерів зосередитися на радикальному зниженні цін на енергію під час неформального саміту в Бельгії. Він наголосив, що висока вартість ресурсів буквально «душить» промисловий сектор усього Європейського Союзу.

Американська сценаристка та продюсерка Раель Такер, відома роботою над серіалами “Надприродне”, “Справжня кров” та “Джесіка Джонс”, готує до виходу свій дебютний роман “Обскура” (Obscura).

Павло Дуров заявив про рішучу готовність Telegram захищати приватність користувачів попри посилення тиску з боку Кремля. Він підкреслив, що будь-які спроби обмежити цифрову свободу громадян є хибним шляхом для держави.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв спільно з віцепрезидентом США Джей Ді Венсом  підписали Хартию про стратегічне партнерство між країнами. Документ сприятиме зміцненню двосторонніх відносин та реалізації потенціалу регіону Південного Кавказу.