Російська окупація ніколи не буває тимчасовою: заява очільників МЗС країн Балтії

Джерело: ERR з посилання на Financial Times

Міністри закордонних справ Естонії, Латвії та Литви у спільній заяві застерегли, що російська окупація ніколи не є тимчасовою.

Заява пролунала на тлі обговорень можливості “територіального обміну” з Україною, який міг би закріпити воєнні здобутки Москви.

Цю заяву оприлюднено за два дні до зустрічі президентів США та Росії в Алясці. Чутки про можливий “тимчасовий” обмін територіями почали з’являтися в медіа після оголошення про цю зустріч минулого тижня.

Естонські, латвійські та литовські посадовці неодноразово заявляли, що визнають територіальну цілісність України та вважають неприпустимим передачу будь-яких земель Москві.

Автори заяви – міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, радник з національної безпеки Литви Кястутіс Будріс та міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже – наголосили на досвіді балтійських країн, які перебували під “де-факто” російською окупацією протягом 50 років – від 1940-х до розпаду СРСР у 1991 році.

Радянські війська “здійснювали масові вбивства та депортації”, принісши “кривавий терор на землю Балтії”, йдеться в заяві.

Хоча багато західних країн, зокрема США, ніколи офіційно не визнавали радянської анексії Балтії, це не допомогло тим, хто жив під окупацією. “Для шести мільйонів балтійських громадян, які пережили цей період, міжнародно-правові нюанси не були захистом від щоденного жаху”, – наголосили очільники МЗС.

Сотні тисяч людей було вбито у підпільному опорі, депортовано до Сибіру або змушено тікати у вигнання. “Близько 43 тисяч дітей було викрадено з країн Балтії; багато з них виросли, так і не дізнавшись про своє походження”, – йдеться в заяві.

“Навіть через 35 років після відновлення незалежності рани залишаються”, – наголосили міністри, описуючи другу окупацію, що тривала з 1944 по 1991 рік і принесла десятиліття “людських страждань”.

За їхніми словами, цілі Росії – “підкорити Україну, розділити союзників і отримати право впливати на європейську безпеку” – не змінилися.

Цахкна, Будріс і Браже зазначили: “Суверенітет і територіальна цілісність – це не абстрактні дипломатичні ідеали; це запобіжники, що захищають людей від долі, яку пережили покоління в Балтії та нині в окупованій Україні. Обговорювати ідею обміну земель на крихке перемир’я – означає повторювати помилки минулого та запрошувати найтемніші сторінки історії знову стати реальністю”.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.