Польща продовжить заборону імпорту українського зерна – Моравецький
Джерело: глава уряду Польщі Матеуш Моравецький у соцмережі X
У Польщі заявили, що в односторонньому порядку ухвалять рішення про заборону імпорту українського зерна після 15 вересня.
Країна продовжить блокаду, якщо Єврокомісія не продовжить заборону на ввезення до п’яти країн ЄС (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія) пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України.
“Польща не дозволить, щоб нас залило українське збіжжя. Незалежно від того, яким буде рішення брюссельських чиновників, ми не відкриємо наших кордонів”, — наголосив він.
Моравецький додав відеоролик правлячої партії “Право і Справедливість”. У ньому глава уряду підкреслив, що Польща прийняла мільйони біженців з України. Утім країна прагне захистити інтереси польського села.
- Міністр економічного розвитку та технологій Польщі Вальдемар Буду заявив, що країна планує продовжити заборону на імпорт українського продовольства після 15 вересня. Польща вже готує відповідний проєкт рішення.
- Міністр сільського господарства Польщі Роберт Телус заявив, що п’ять країн ЄС, де до 15 вересня діє заборона на імпорт українського збіжжя (Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія), мають різні погляди на продовження заборони на імпорт українського агропродовольства.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.
Школи у прифронтових регіонах України краще пристосувалися до дистанційного навчання під час відключень електроенергії, ніж заклади в інших областях. Зокрема, 75% освітян у прифронтових громадах можуть без труднощів вийти на зв’язок під час знеструмлень. У неприфронтових регіонах цей показник становить 50%.