Польська компанія запустила в Україні виробництво розвідувальних дронів FlyEye
Джерело: WB GROUP
Польська компанія WB GROUP офіційно оголосила про старт виробництва безпілотних авіаційних комплексів FlyEye на українських підприємствах. Рішення ухвалили на тлі зростаючих потреб Збройних сил України у сучасних розвідувальних дронах на фронті.
FlyEye – це новітня безпілотна авіаційна система, розроблена компанією Flytronic (частина концерну GRUPA WB), котра використовується вже протягом десятиліття в Україні. Перші платформи поставили українським користувачам у 2015 році. Це одна з небагатьох західних безпілотних авіаційних систем, офіційно прийнятих на озброєння українськими Збройними силами.
Дрони вирізняються високою живучістю, простотою в експлуатації та багатофункціональністю. Системи здатні зокрема працювати з різними модулями – від камер денного бачення до тепловізорів та систем ретрансляції; запускатися без спеціального обладнання – достатньо запуску з руки; залишатися малопомітними для ворожих радарів завдяки особливостям польоту; здійснювати довгі розвідувальні місії з мінімальним навантаженням на логістику.
Платформа неодноразово доводила свою ефективність навіть у найсуворіших умовах бойових дій високої інтенсивності. Система є однією з найбільш використовуваних на фронті, втім, може похвалитися одним з найвищих показників живучості в операціях.
- Україна та Данія зробили перший крок до запуску спільного виробництва озброєння. У Гаазі міністри оборони країн підписали Лист про наміри в межах ініціативи Build with Ukraine, погодженої під час зустрічі “Рамштайн”.
- Німеччина може долучитися до розвитку української оборонної промисловості, зокрема у сфері виробництва далекобійного озброєння, повідомляють джерела в уряді.
- Голова правління німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Папперґер в інтерв’ю DW під час відкриття нового заводу з виробництва боєприпасів у містечку Унтерлюс у Нижній Саксонії розповів про його особливості, перші постачання в Україну снарядів калібру 155 мм та терміни запуску подібного заводу в Україні.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.