Польські жінки звернулись до влади з вимогою відновити допомогу українським біженцям

Джерело: Sestry

Польські жінки виступили з протестом після того, як президент країни Кароль Навроцький наклав вето на закон про допомогу українцям.

Лист протесту польських жінок до прем’єр-міністра, сейму, сенату та президента Республіки Польща опублікував міжнародний онлайн-журнал для жінок “Sestry”.

За словами підписанток, вето Навроцького і супровідна цьому рішенню риторика (оголошення про те, що допомога дитині залежатиме від працевлаштування її батьків, подовження шляху до громадянства, розпалювання конфліктів щодо пам’яті) не є питанням настроїв, а “холодним політичним розрахунком”.

Вони шкодять українським жінкам-біженкам, їхнім дітям, людям похилого віку і хворим; вони також шкодять нашим школам, лікарям і місцевим органам влади. Замість впевненості вони приносять страх, замість спокою — загрозу розлучення сімей, вторинної міграції та ерозії довіри до польської держави. Уявіть, що ви воюєте, захищаючи свою Батьківщину, а сусідня країна ставиться до ваших дружин, матерів і дочок, як до заручниць політики“, – йдеться в документі.

Польські жінки наголошують, що матері, які з дітьми і хворими батьками втікали від війни, “обрали Польщу з любові й довіри”, а зараз же вони “відчувають, що ця любов не була взаємною”. У листі підкреслюють, що допомога для дітей не може бути важелем тиску на її матір, а солідарність “не сезонна, це не примха і не мода”. Також підписантки вказують, що держава, яка “замість того, щоб лікувати рани історії, використовує примітивні символи, не будує спільноти”.

Ми, польські жінки — матері, дружини, дочки, сестри й бабусі — говоримо прямо: ніхто від нашого імені не має права ставити умови жінкам, які тікають від війни. Ми не згодні, щоб біль і страждання людей, які потребують нашої підтримки, перетворювалися на паливо для суперечок. Ми не дозволимо руйнувати довіру, на якій базується спільнота. Це рація держави і наша совість. Саме мости, а не стіни, роблять сусідів союзниками, а передбачуване і справедливе право й мова поваги зміцнюють безпеку Польщі більше, ніж популістські вигуки з трибуни”, — звернулись жінки до органів влади Польщі.

Вони наголосили, що Європа, а отже і Польща, висловилася за безперервність захисту цивільних осіб, які втекли від агресії. Тепер же Варшава має дотриматися свого слова: “публічно, чітко і без двозначності підтвердити, що сім’ї, які довірилися Польщі, не прокинуться завтра в правовому вакуумі; що дитина не буде покарана за те, що один з її батьків працює; що мова влади не буде ділити людей на “своїх” і “чужих“.

“Ми закликаємо вас, хто створює закони та представляє Республіку, відновити впевненість у захисті та відкинути слова, які стигматизують, а не захищають. Нехай Польща залишається домівкою, в якій мати не мусить питати: “Куди тепер?”, бо відповідь завжди буде такою: “Залишайся в країні, яка тримає слово”. Це не суперечка про юридичні технічні деталі. Це питання про обличчя Республіки. Чи буде вона державою слова, яке дотримується, чи державою слів, кинутих на вітер. Чи ми станемо на бік матерів і дітей, чи на бік страху”, — підсумували у листі.

Публічний лист підписали численні громадянки Польщі, серед них колишня перша леді країни, журналістки, акторки, професорки та інші.

Netflix екранізує популярний роман Тейлор Дженкінс Рід “Сім чоловіків Евелін Г’юґо”, який після виходу у 2017 році став міжнародним бестселером. Режисеркою майбутнього фільму стане акторка Анна Кендрік, відома за стрічками “Проста послуга” та “Ідеальний голос”.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Іран погодився на ядерні інспекції “на безстрокову перспективу”, однак Тегеран це заперечує. Суперечка виникла після перших переговорів у межах мирної домовленості щодо завершення війни на Близькому Сході.

Росія розглядає можливість запровадження цілковитої заборони експорту дизельного пального на тлі посилення українських атак на нафтопереробну інфраструктуру. 

Команда морських археологів та істориків заявила, що знайшла уламки японського судна Hōfuku Maru, яке затонуло під час Другої світової війни. Корабель належав до так званих “Пекельних кораблів” – торговельних суден, які японці використовували для перевезення військовополонених у нелюдських умовах.

Парламент Естонії ухвалив закон про ядерну енергетику, який створює правову основу для розвитку ядерної енергетики у балтійській країні та формує повний регуляторний каркас для її безпечного впровадження.