Президент Польщі Навроцький ветує закон про допомогу безробітнім українським біженцям
Президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, який передбачав продовження фінансової та медичної підтримки українським біженцям, які знайшли притулок у Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Про це повідомило польське видання Interia Wydarzenia, яке детально висвітлило заяву президента.
Навроцький пояснив своє рішення тим, що законопроєкт не враховує його ключову вимогу – прив’язку соціальних виплат, зокрема програми 800+ (щомісячна допомога на дітей), та доступу до медичних послуг до працевлаштування українців.
“Я твердо вважаю, що допомога 800+ має бути доступною лише для тих українців, які докладають зусиль, щоб працювати в Польщі. Те саме стосується охорони здоров’я”, – заявив президент у коментарі журналістам.
Він наголосив, що чинний закон зберігає право українців на ці виплати незалежно від їхнього працевлаштування, що, на його думку, створює нерівність між польськими громадянами та біженцями.
“Поляки в своїй країні повинні мати хоча б такий самий рівень підтримки, як і наші гості з України”, – додав Навроцький, підкресливши, що його позиція ґрунтується на передвиборчих обіцянках і принципі “Польща насамперед”.
Законопроєкт, який ветував президент, мав на меті продовжити підтримку для українців, які перебувають у Польщі через війну. Зокрема, він передбачав подовження тимчасового захисту до 4 березня 2026 року, що дозволяло б біженцям і далі легально працювати, навчатися, отримувати медичну допомогу та соціальні виплати, такі як 800+ на дітей. Ця програма, аналогічна польській 500+, була запроваджена для підтримки українських сімей, які втекли від війни. Крім того, закон регулював права українців на освіту та медичне обслуговування на тих самих умовах, що й для громадян Польщі, за наявності статусу PESEL UKR, який отримали більшість біженців після прибуття.
Навроцький, оголошуючи вето, зазначив, що не погоджується з чинною версією закону і вже запропонував власний проєкт, який передбачає обов’язкове працевлаштування для отримання соціальних виплат. “Я заохочую уряд і всі політичні сили в парламенті до роботи над новою формулою закону”, – заявив він. Президент також повідомив, що того ж дня підписав п’ять інших законопроєктів, але наклав вето на три, включно з законом про допомогу українцям, через їхню невідповідність його баченню соціальної справедливості.
- Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький у день 105-ї річниці Варшавської битви нагадав про спільну боротьбу поляків та українців проти російського експансіонізму та заявив, що Польща й надалі стоятиме пліч-о-пліч з Україною у війні з Росією.
Міністр оборони Михайло Федоров анонсував запуск нового рівня “малої” ППО. За його словами, тепер керування перехоплювачами можливе на відстані тисячі кілометрів.
У ніч на 23 квітня Сили оборони України завдали низку ударів по об’єктах росіян на тимчасово окупованих територіях, уразивши склади озброєння та забезпечення, ешелон із паливом і радіолокаційну станцію, а також пункт управління ворожих безпілотників.
Під час війни в Ірані Сполучені Штати застосували українську технологію проти “шахедів”, інтегрувавши її у повітряну оборону важливої американської авіабази в Саудівській Аравії, заявили п’ять джерел, обізнаних із ситуацією. Рішення ухвалили на тлі посилення атак, які вже призводили до втрат серед військових і пошкодження техніки.
Російські війська неодноразово запускали ракети та безпілотники траєкторіями, що проходять поблизу Чорнобильської атомної електростанції, підвищуючи ризик великої аварії. Про це заявив генеральний прокурор України Руслан Кравченко у коментарі Reuters.
Департамент внутрішньої безпеки Естонії (KAPO) оприлюднив щорічний огляд загроз, вказавши, що Росія не лише не послаблює розвідувальний тиск на країни НАТО, а й методично будує інфраструктуру, яка переживе будь-яке перемир’я.