Президент Польщі Навроцький ветує закон про допомогу безробітнім українським біженцям
Президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, який передбачав продовження фінансової та медичної підтримки українським біженцям, які знайшли притулок у Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Про це повідомило польське видання Interia Wydarzenia, яке детально висвітлило заяву президента.
Навроцький пояснив своє рішення тим, що законопроєкт не враховує його ключову вимогу – прив’язку соціальних виплат, зокрема програми 800+ (щомісячна допомога на дітей), та доступу до медичних послуг до працевлаштування українців.
“Я твердо вважаю, що допомога 800+ має бути доступною лише для тих українців, які докладають зусиль, щоб працювати в Польщі. Те саме стосується охорони здоров’я”, – заявив президент у коментарі журналістам.
Він наголосив, що чинний закон зберігає право українців на ці виплати незалежно від їхнього працевлаштування, що, на його думку, створює нерівність між польськими громадянами та біженцями.
“Поляки в своїй країні повинні мати хоча б такий самий рівень підтримки, як і наші гості з України”, – додав Навроцький, підкресливши, що його позиція ґрунтується на передвиборчих обіцянках і принципі “Польща насамперед”.
Законопроєкт, який ветував президент, мав на меті продовжити підтримку для українців, які перебувають у Польщі через війну. Зокрема, він передбачав подовження тимчасового захисту до 4 березня 2026 року, що дозволяло б біженцям і далі легально працювати, навчатися, отримувати медичну допомогу та соціальні виплати, такі як 800+ на дітей. Ця програма, аналогічна польській 500+, була запроваджена для підтримки українських сімей, які втекли від війни. Крім того, закон регулював права українців на освіту та медичне обслуговування на тих самих умовах, що й для громадян Польщі, за наявності статусу PESEL UKR, який отримали більшість біженців після прибуття.
Навроцький, оголошуючи вето, зазначив, що не погоджується з чинною версією закону і вже запропонував власний проєкт, який передбачає обов’язкове працевлаштування для отримання соціальних виплат. “Я заохочую уряд і всі політичні сили в парламенті до роботи над новою формулою закону”, – заявив він. Президент також повідомив, що того ж дня підписав п’ять інших законопроєктів, але наклав вето на три, включно з законом про допомогу українцям, через їхню невідповідність його баченню соціальної справедливості.
- Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький у день 105-ї річниці Варшавської битви нагадав про спільну боротьбу поляків та українців проти російського експансіонізму та заявив, що Польща й надалі стоятиме пліч-о-пліч з Україною у війні з Росією.
Глава Росії Володимир Путін особисто доручив активізувати диверсійні операції проти країн НАТО, повідомили європейські посадовці, обізнані з висновками американських спецслужб. За даними WSJ, невдала атака із застосуванням дронів в аеропорту німецького Лейпцига 4 серпня стала однією з перших акцій у межах цієї кампанії.
Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виключив можливість капітуляції України на тлі тиску США на Київ. За його словами, ФРН спільно з іншими європейськими країнами готові до переговорів у будь-який момент.
Завтра, 22 жовтня, Росія відправить перший танкер із дизельним пальним до Сполучених Штатів – це стало наслідком домовленості з президентом США Дональдом Трампом.
У Києві внаслідок ранкової російської атаки загинули двоє людей, ще одна людина постраждала.
Європейські лідери на тлі загострення відносин між президентами Дональдом Трампом та Володимиром Зеленським й послаблення американської підтримки Києва мають намір провести власні переговори з Кремлем щодо припинення війни. Як стверджує міжнародний оглядач Financial Times Гідеон Рахман, уже найближчим часом може відбутися телефонна розмова між лідерами європейських країн і главою Росії Володимиром Путіним.