Польський єврокомісар Войцеховський закликає ЄС профінансувати перевезення українського зерна
Джерело: Польське радіо
На думку єврокомісара з питань сільського господарства Януша Войцеховського, вирішенням “зернового питання” має стати продовження заборони на імпорт зерна з України та доплати ЄС на його транзит.
Войцеховський вважає, насамперед Європейський Союз повинен підтримати Україну фінансово. Так, у межах допомоги Україні він запропонував, щоб Євросоюз взяв на себе фінансування транспортування зерна до визначених портів, звідки воно відправлятиметься до Африки та Азії.
“Моє завдання зараз — це переконати Єврокомісію і країни-члени, адже буде потрібна їхня згода в тому, що Євросоюз, по-перше, має дофінансувати транзит зерна з України, до портів і третіх країн, а по-друге, щонайменше до кінця року має продовжити заборону на імпорт зерна до цих п’яти країн, в тому числі до Польщі”, — пояснив Войцеховський.
При цьому єврокомісар додав, що імпорт зерна з України до сусідніх країн є рішенням, яке також завдає шкоди українським сільгоспвиробникам.
“Це спекулятивна торгівля, адже використовується той факт, що в Україні, заблокованій війною, низькі ціни, і дехто пробує заробляти на цьому гроші. Не варто їм у цьому допомагати, тому ця прикордонна торгівля має зберігатись у такій формі, як до цього часу, а Україні слід допомогти з транзитом зерна, адже цього вимагає світова солідарність. Адже існують регіони, які цього зерна потребують”, – резюмував він.
- За інформацією ЗМІ, Індія веде перемовини з Росією щодо імпорту пшениці зі знижкою через різке зростання світових цін, що є рідкісним кроком для збільшення поставок і стримування інфляції продовольства напередодні виборів у штаті та національних виборах наступного року.
- З порту в Одесі через тимчасовий коридор для торгівельних суден вийшло перше – після припинення зернової угоди – торговельне судно.
- Росія, Туреччина та Катар працюють над розробкою нового договору замість “зернової угоди” без участі України.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.