Померла іранська письменниця Шахрнуш Парсіпур, яка стала голосом боротьби за права жінок
Джерело: The Guardian
Іранська письменниця Шахрнуш Парсіпур, одна з ключових авторок жіночої літератури в Ірані, померла у віці 80 років. Її романи про становище жінок у патріархальному суспільстві неодноразово забороняли, а саму письменницю чотири рази ув’язнювали – як за правління шаха, так і після встановлення Ісламської Республіки.
Про смерть Парсіпур повідомило її британське видавництво. У 2026 році її роман “Жінки без чоловіків” уперше опублікували у Великій Британії в англійському перекладі з перської мови. Книга також увійшла до лонгліста Міжнародної Букерівської премії.
“Спадщина Шахрнуш в історії літератури справді не має аналогів. Її унікальне бачення та неймовірна мужність були й надалі залишатимуться дороговказом для багатьох людей. Коли ми спілкувалися лише кілька днів тому, вона була такою, якою залишалася завжди: щедрою, теплою, відвертою, дотепною й блискучою. Її дуже не вистачатиме”, – сказала британська видавчиня письменниці Деніз Роуз Гансен.
Шахрнуш Парсіпур народилася 17 лютого 1946 року в Тегерані та вивчала соціологію в Тегеранському університеті. Її дебютний роман “Собака і довга зима” побачив світ у 1974 році.
Уперше Парсіпур ув’язнили після того, як вона звільнилася з посади продюсерки державного телебачення Ірану на знак протесту проти страти двох поетів, яку здійснила іранська таємна поліція “Савак”.
У 1980-х роках письменницю знову заарештували та утримували у в’язниці чотири роки і сім місяців без офіційного висунення обвинувачень. Свій досвід вона описала у книзі “Тюремні спогади”, повне англомовне видання якої заплановане на 2027 рік.
У 1989 році Парсіпур опублікувала історичний роман “Туба і значення ночі”, у якому розповіла історію жінки на ім’я Туба на тлі політичних і суспільних змін в Ірані XX століття.
Того ж року вийшов і роман “Жінки без чоловіків”, назва якого є відсиланням до збірки Ернеста Гемінґвея “Чоловіки без жінок”. Події книги розгортаються в Тегерані під час державного перевороту 1953 року та розповідають про п’ятьох жінок, які прагнуть звільнитися від патріархального гноблення. У 2009 році режисерка Ширін Нешат екранізувала роман.
Книга стала підпільним бестселером в Ірані, однак незабаром після її виходу Парсіпур знову ув’язнили. Причиною стало зображення жіночої сексуальності у романі. Із 1994 року письменниця жила у політичному вигнанні в США.
У березні цього року Парсіпур заявила, що іранське суспільство змінюється завдяки жінкам.
“Жінки Ірану дуже змінилися. Багато хто вже не носить хіджаб. Їм байдуже, що думає Ісламська Республіка”, – сказала вона.
Письменниця також висловила переконання, що саме жінки Ірану “стануть причиною падіння Ісламської Республіки”.
Парсіпур розповідала, що мріяла стати письменницею ще в дитинстві. В одному з останніх інтерв’ю вона згадувала, що 36 разів поспіль перечитала перський переклад роману “Великі сподівання” Чарльза Діккенса і саме ця книга, за її словами, навчила її писати.
Парсіпур також є авторкою книг “Блакитний розум”, “Шива”, “Чайна церемонія в присутності вовка” та інших.
- Померла Тетяна Петкова – колишня редакторка “Жіночого журналу”, психологиня та літературна коучиня.
Військово-морська місія ЄС під керівництвом Італії провела огляд танкера Toa Payoh, який перебуває під європейськими санкціями та пов’язаний із російським тіньовим флотом. Перевірка стосувалася походження судна і законності використання прапора Камеруну.
Після успішного пілотного періоду США з 3 серпня запроваджують постійну візову заставу для громадян 50 країн. Відтепер під час отримання візи їм потрібно буде внести до 20 тисяч доларів. Росії у цьому списку немає.
Щонайменше п’ятеро людей загинули, ще 41 вважається зниклою безвісти після пожежі на пасажирському поромі біля індонезійського острова Мадура. На борту перебували щонайменше 250 осіб.
Греція продовжує боротися з масштабними лісовими пожежами, котрі охопили кілька регіонів країни. Найскладніша ситуація спостерігається у Беотії, де вогонь продовжує поширюватися.
Країни ОПЕК+ погодили чергове збільшення квот на видобуток нафти на вересень, завершивши формальне скасування скорочень, запроваджених у 2023 році. З вересня сім учасників альянсу на чолі із Саудівською Аравією та Росією збільшать сукупний цільовий показник на 188 тис. барелів на добу.