Померла іранська письменниця Шахрнуш Парсіпур, яка стала голосом боротьби за права жінок
Джерело: The Guardian
Іранська письменниця Шахрнуш Парсіпур, одна з ключових авторок жіночої літератури в Ірані, померла у віці 80 років. Її романи про становище жінок у патріархальному суспільстві неодноразово забороняли, а саму письменницю чотири рази ув’язнювали – як за правління шаха, так і після встановлення Ісламської Республіки.
Про смерть Парсіпур повідомило її британське видавництво. У 2026 році її роман “Жінки без чоловіків” уперше опублікували у Великій Британії в англійському перекладі з перської мови. Книга також увійшла до лонгліста Міжнародної Букерівської премії.
“Спадщина Шахрнуш в історії літератури справді не має аналогів. Її унікальне бачення та неймовірна мужність були й надалі залишатимуться дороговказом для багатьох людей. Коли ми спілкувалися лише кілька днів тому, вона була такою, якою залишалася завжди: щедрою, теплою, відвертою, дотепною й блискучою. Її дуже не вистачатиме”, – сказала британська видавчиня письменниці Деніз Роуз Гансен.
Шахрнуш Парсіпур народилася 17 лютого 1946 року в Тегерані та вивчала соціологію в Тегеранському університеті. Її дебютний роман “Собака і довга зима” побачив світ у 1974 році.
Уперше Парсіпур ув’язнили після того, як вона звільнилася з посади продюсерки державного телебачення Ірану на знак протесту проти страти двох поетів, яку здійснила іранська таємна поліція “Савак”.
У 1980-х роках письменницю знову заарештували та утримували у в’язниці чотири роки і сім місяців без офіційного висунення обвинувачень. Свій досвід вона описала у книзі “Тюремні спогади”, повне англомовне видання якої заплановане на 2027 рік.
У 1989 році Парсіпур опублікувала історичний роман “Туба і значення ночі”, у якому розповіла історію жінки на ім’я Туба на тлі політичних і суспільних змін в Ірані XX століття.
Того ж року вийшов і роман “Жінки без чоловіків”, назва якого є відсиланням до збірки Ернеста Гемінґвея “Чоловіки без жінок”. Події книги розгортаються в Тегерані під час державного перевороту 1953 року та розповідають про п’ятьох жінок, які прагнуть звільнитися від патріархального гноблення. У 2009 році режисерка Ширін Нешат екранізувала роман.
Книга стала підпільним бестселером в Ірані, однак незабаром після її виходу Парсіпур знову ув’язнили. Причиною стало зображення жіночої сексуальності у романі. Із 1994 року письменниця жила у політичному вигнанні в США.
У березні цього року Парсіпур заявила, що іранське суспільство змінюється завдяки жінкам.
“Жінки Ірану дуже змінилися. Багато хто вже не носить хіджаб. Їм байдуже, що думає Ісламська Республіка”, – сказала вона.
Письменниця також висловила переконання, що саме жінки Ірану “стануть причиною падіння Ісламської Республіки”.
Парсіпур розповідала, що мріяла стати письменницею ще в дитинстві. В одному з останніх інтерв’ю вона згадувала, що 36 разів поспіль перечитала перський переклад роману “Великі сподівання” Чарльза Діккенса і саме ця книга, за її словами, навчила її писати.
Парсіпур також є авторкою книг “Блакитний розум”, “Шива”, “Чайна церемонія в присутності вовка” та інших.
- Померла Тетяна Петкова – колишня редакторка “Жіночого журналу”, психологиня та літературна коучиня.
Демократична Республіка Конго отримала 16 250 доз вакцини Ervebo для боротьби зі спалахом Еболи, який поширюється безпрецедентними темпами.
У Львові на території заводу “Іскра” рятувальники виявили тіло третьої людини, яка загинула внаслідок пожежі.
Український гімнаст Назар Чепурний здобув “золото” чемпіонату Європи-2026 зі спортивної гімнастики в опорному стрибку. Для спортсмена це перше в кар’єрі “золото” континентальної першості в цій дисципліні.
США запровадили 50% мита на канадські товари загальною вартістю близько 20 млрд доларів. У відповідь Канада заявила про намір запровадити дзеркальні тарифи.
З 24 серпня OpenAI розширює рекламну програму ChatGPT на Європу. Реклама стане доступною для користувачів безкоштовного тарифу Free та підписки Go у 31 європейській країні.