Понад 100 тисяч українців проголосували за кандидатів у Антикорупційну раду Міноборони
Джерело: Міноборони
7 січня відбулося голосування за членів Громадської антикорупційної ради при Міноборони. В онлайн-голосуванні взяли участь 101 215 громадян України.
Попри DDoS-атаку, спрямовану на українську IT-інфраструктуру, технічна команда захистила процес голосування, зупинивши спроби вплинути на його результати. У зв’язку з атаками доступ до голосування був обмежений виключно для користувачів українських мереж.
Деякі учасники голосування зауважили щодо реєстрації значної кількості голосів з однакової IP-адреси. У Міноборони це пояснили використанням захисних технологій Cloudflare, які можуть змінювати видимий IP-адрес користувачів.
Особа кожного користувача верифікувалась завдяки авторизації через партнерські сервіси BankID та Дія.Підпис, а спеціально призначена команда швидкого реагування контролювала прозорість процесу.
Особливу увагу приділили забезпеченню можливості голосування для військових на фронті. Завдяки доступу до сайту через термінали Starlink та технічному супроводу захисники й захисниці також змогли взяти участь у виборах складу антикорупційної ради, — наголосили у Міноборони.
Результати онлайн-голосування надані Комісії із забезпечення проведення конкурсу для перевірки. Офіційно їх оприлюднять протягом п’яти робочих днів.
Додамо, раніше Букви повідомляли, що один зі кандидатів, Олексій Свинаренко, у 2021 році брав участь у побитті журналіста видання.
Довідка: Громадська антикорупційна рада при Міноборони – це орган, через який суспільство може контролювати рішення Міноборони та впливати на ключові процеси у сфері оборони. Її 15 членів займають виборну неоплачувану посаду. Цей орган з’явився у 2023 році після скандалу з закупівлями Міноборони, зокрема яйцями по 17 гривень за штуку.
- У застосунку “Армія+” запустили новий сервіс для повернення на службу після самовільного залишення частини (СЗЧ).
- Військові зможуть подати електронний рапорт на отримання винагороди за знищену техніку через застосунок “Армія+”.
- У Міноборони України повідомили, що законопроєкт про демобілізацію розроблено.
- Міністерство оборони України спільно з Міністерством охорони здоров’я презентували проєкт реформи військово-лікарських комісій, котрий, як запевняють, покликаний суттєво змінити застарілу систему.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.