Понад 100 тисяч українців проголосували за кандидатів у Антикорупційну раду Міноборони
Джерело: Міноборони
7 січня відбулося голосування за членів Громадської антикорупційної ради при Міноборони. В онлайн-голосуванні взяли участь 101 215 громадян України.
Попри DDoS-атаку, спрямовану на українську IT-інфраструктуру, технічна команда захистила процес голосування, зупинивши спроби вплинути на його результати. У зв’язку з атаками доступ до голосування був обмежений виключно для користувачів українських мереж.
Деякі учасники голосування зауважили щодо реєстрації значної кількості голосів з однакової IP-адреси. У Міноборони це пояснили використанням захисних технологій Cloudflare, які можуть змінювати видимий IP-адрес користувачів.
Особа кожного користувача верифікувалась завдяки авторизації через партнерські сервіси BankID та Дія.Підпис, а спеціально призначена команда швидкого реагування контролювала прозорість процесу.
Особливу увагу приділили забезпеченню можливості голосування для військових на фронті. Завдяки доступу до сайту через термінали Starlink та технічному супроводу захисники й захисниці також змогли взяти участь у виборах складу антикорупційної ради, — наголосили у Міноборони.
Результати онлайн-голосування надані Комісії із забезпечення проведення конкурсу для перевірки. Офіційно їх оприлюднять протягом п’яти робочих днів.
Додамо, раніше Букви повідомляли, що один зі кандидатів, Олексій Свинаренко, у 2021 році брав участь у побитті журналіста видання.
Довідка: Громадська антикорупційна рада при Міноборони – це орган, через який суспільство може контролювати рішення Міноборони та впливати на ключові процеси у сфері оборони. Її 15 членів займають виборну неоплачувану посаду. Цей орган з’явився у 2023 році після скандалу з закупівлями Міноборони, зокрема яйцями по 17 гривень за штуку.
- У застосунку “Армія+” запустили новий сервіс для повернення на службу після самовільного залишення частини (СЗЧ).
- Військові зможуть подати електронний рапорт на отримання винагороди за знищену техніку через застосунок “Армія+”.
- У Міноборони України повідомили, що законопроєкт про демобілізацію розроблено.
- Міністерство оборони України спільно з Міністерством охорони здоров’я презентували проєкт реформи військово-лікарських комісій, котрий, як запевняють, покликаний суттєво змінити застарілу систему.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.