Понад 30 країн підтримали у Міжнародному суді ООН позов України щодо геноциду – Reuters

Джерело: Reuters

Близько 30 європейських країн, а також Австралія і Канада звернулися до Міжнародного суду ООН в Гаазі з проханням ухвалити рішення, що Суд має юрисдикцію для розгляду по суті позову України проти Росії, в якому Україна обвинувачує РФ у зловживанні Конвенцією про запобігання злочину геноциду з метою створення приводу для повномасштабного вторгнення, яке відбулося 24 лютого 2022 року.

Україна стверджує, що Росія зловживає Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього від 1948 року, схваленої після Другої світової війни. Зокрема, у позові України зазначається, що Росія виправдовувала вторгнення 24 лютого 2022 року твердженням про те, що треба зупинити “імовірний геноцид на сході України”.

Своєю чергою, представниця Німеччини Вібке Рукерт заявила суддям, що країни “твердо вірять”, що суд має юрисдикцію для розгляду справи. Вона додала, що її країна дуже зацікавлена в тому, як інтерпретується Конвенція про геноцид, “не в останню чергу з урахуванням нашого минулого”.

Цю Конвенцію підписало близько 150 країн і вони зацікавлені у тому, як положення цієї Конвенції мають бути пояснені Міжнародним судом ООН.

За даними агенції, близько 32 країн мають виступити у суді на підтримку України. Ці країни хочуть, щоб Суд розглянув позов України по суті і встановив, що Росія зобов’язана виплатити репарації.

Кабінет міністрів ухвалив постанову, якою розширює функціонал державних сервісів “Армія+” та “Резерв+”. Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.

Сили оборони України 16 березня вдарили по авіабудівному заводу “Авіастар” в Ульяновській області РФ, пошкодивши інфраструктуру підприємства та частину літаків.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан в інтерв’ю GB News заявив, що Захід змінив систему безпеки Європи без згоди Росії, що, мовляв, стало причиною початку повномасштабного вторгнення.

18 березня суд у Варшаві задовольнив запит України про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, котрий проводив незаконні розкопки у тимчасово окупованому Криму.

Глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас виступила проти заклику прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера нормалізувати відносини з Москвою та відновити доступ до дешевих російських енергоносіїв.