Понад 30 країн підтримали у Міжнародному суді ООН позов України щодо геноциду – Reuters
Джерело: Reuters
Близько 30 європейських країн, а також Австралія і Канада звернулися до Міжнародного суду ООН в Гаазі з проханням ухвалити рішення, що Суд має юрисдикцію для розгляду по суті позову України проти Росії, в якому Україна обвинувачує РФ у зловживанні Конвенцією про запобігання злочину геноциду з метою створення приводу для повномасштабного вторгнення, яке відбулося 24 лютого 2022 року.
Україна стверджує, що Росія зловживає Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього від 1948 року, схваленої після Другої світової війни. Зокрема, у позові України зазначається, що Росія виправдовувала вторгнення 24 лютого 2022 року твердженням про те, що треба зупинити “імовірний геноцид на сході України”.
Своєю чергою, представниця Німеччини Вібке Рукерт заявила суддям, що країни “твердо вірять”, що суд має юрисдикцію для розгляду справи. Вона додала, що її країна дуже зацікавлена в тому, як інтерпретується Конвенція про геноцид, “не в останню чергу з урахуванням нашого минулого”.
Цю Конвенцію підписало близько 150 країн і вони зацікавлені у тому, як положення цієї Конвенції мають бути пояснені Міжнародним судом ООН.
За даними агенції, близько 32 країн мають виступити у суді на підтримку України. Ці країни хочуть, щоб Суд розглянув позов України по суті і встановив, що Росія зобов’язана виплатити репарації.
- Протягом 18-27 вересня у Міжнародному суді ООН у Гаазі проведуть слухання у справі України проти Росії “Щодо звинувачень у вчиненні геноциду відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього”. Українська сторона стверджує, що РФ порушила Конвенцію 1948 року про геноцид.
- Представник України Антон Кориневич у Міжнародному суді у Гаазі заявив, що РФ намагалася обґрунтувати вторгнення в Україну неправдивим твердженням, що вона нібито намагалася припинити “геноцид російськомовного населення”.
31 серпня лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко закликав владу до швидких рішень, котрі мають допомогти громадянам і бізнесу пережити нинішні воєнні виклики. Політик зауважив, що цілодобові повітряні тривоги і атаки реактивних шахедів змушують запроваджувати нові протоколи для функціонування економіки, логістики та соціальної сфери.
31 серпня Рада оборони Києва ухвалила звернення до уряду стосовно оновлення протоколів безпеки, котрі діють у столиці. Мовиться, зокрема, про організацію руху мостами під час повітряних тривог, роботу транспорту та послаблення комендантської години.
Україна постає перед скороченням запасів ракет для систем протиповітряної та протиракетної оборони Patriot. Єврокомісія може закликати країни, котрі мають значні запаси боєприпасів, передати їх Києву. Особлива увага може бути прикута до Іспанії та Греції. Питання планують обговорити у вівторок під час європейської зустрічі в Ірландії.
Сили військово-морської операції ЄС EUNAVFOR MED Irini у Середземному морі 30 серпня висадилися на нафтовий танкер MV SUN. Це вже шостий випадок у межах операцій проти “тіньового флоту” РФ.
Київські школи перший тиждень нового навчального року планують розпочати в очно-дистанційному форматі. Водночас заклади освіти мають бути готові змінювати модель навчання залежно від безпекової ситуації.