Понад 30 країн підтримали у Міжнародному суді ООН позов України щодо геноциду – Reuters
Джерело: Reuters
Близько 30 європейських країн, а також Австралія і Канада звернулися до Міжнародного суду ООН в Гаазі з проханням ухвалити рішення, що Суд має юрисдикцію для розгляду по суті позову України проти Росії, в якому Україна обвинувачує РФ у зловживанні Конвенцією про запобігання злочину геноциду з метою створення приводу для повномасштабного вторгнення, яке відбулося 24 лютого 2022 року.
Україна стверджує, що Росія зловживає Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього від 1948 року, схваленої після Другої світової війни. Зокрема, у позові України зазначається, що Росія виправдовувала вторгнення 24 лютого 2022 року твердженням про те, що треба зупинити “імовірний геноцид на сході України”.
Своєю чергою, представниця Німеччини Вібке Рукерт заявила суддям, що країни “твердо вірять”, що суд має юрисдикцію для розгляду справи. Вона додала, що її країна дуже зацікавлена в тому, як інтерпретується Конвенція про геноцид, “не в останню чергу з урахуванням нашого минулого”.
Цю Конвенцію підписало близько 150 країн і вони зацікавлені у тому, як положення цієї Конвенції мають бути пояснені Міжнародним судом ООН.
За даними агенції, близько 32 країн мають виступити у суді на підтримку України. Ці країни хочуть, щоб Суд розглянув позов України по суті і встановив, що Росія зобов’язана виплатити репарації.
- Протягом 18-27 вересня у Міжнародному суді ООН у Гаазі проведуть слухання у справі України проти Росії “Щодо звинувачень у вчиненні геноциду відповідно до Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього”. Українська сторона стверджує, що РФ порушила Конвенцію 1948 року про геноцид.
- Представник України Антон Кориневич у Міжнародному суді у Гаазі заявив, що РФ намагалася обґрунтувати вторгнення в Україну неправдивим твердженням, що вона нібито намагалася припинити “геноцид російськомовного населення”.
Росія може мобілізувати близько 300 тисяч людей для війни проти України протягом жовтня-грудня 2026 року, що може суттєво збільшити кількість російських військових на фронті.
28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.
28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.
З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.
ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.