Понад чверть регіональних медіа в Україні працюють без зарплат – дослідження НСЖУ

Джерело: НСЖУ

Дослідження Національної спілки журналістів України (НСЖУ) показало, що 26% редакцій регіональних медіа працюють без оплати праці, тримаючись лише на ентузіазмі журналістів.

НСЖУ оцінило фінансову спроможність місцевих медіа в Україні:

  • Лише 18,1% опитаних редакцій вказують, що зможуть працювати понад пів року без зовнішньої фінансової допомоги;
  • 41% опитаних оцінюють свій запас фінансової міцності на рівні пів року;
  • 24,1% редакцій розраховують протриматися до трьох місяців;
  • 16,9% медіа мають запас міцності лише на один місяць.

Понад 77% регіональних медіа функціонує з місячними бюджетами до 100 000 грн — це часто лише покриває базові потреби: мінімальні зарплати працівникам, оплату друку та розповсюдження видань, комунальні платежі, і не залишає можливостей для розвитку.

Окремо дослідження аналізує вплив нещодавнього замороження фінансування Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) на український медіасектор. Виявилось, що третина опитаних регіональних медіа (33,3%, або 27 медіа) отримували підтримку від USAID станом на січень 2025 року, тоді як дві третини (66,7%) такої підтримки не мали.

Для медіа, які отримували підтримку USAID, її припинення мало вагомі наслідки: частина редакцій залишилася зі значними боргами перед друкарнями (подекуди до 95 тис. грн); невиплачені зарплати працівникам за січень-лютий 2025 року; борги перед виконавцями за вже виконані роботи; значні власні витрати, які мали бути відшкодовані (одна редакція згадує 580 тис. грн).

“Особливо вразливими виявились прифронтові медіа, для яких грантова підтримка часто була єдиним стабільним джерелом доходу через відсутність реклами та неможливість здійснення передплати в умовах бойових дій”, – підкреслили в НСЖУ.

Щодо вимушених антикризових заходів, то 46,8% редакцій змушені зменшувати зарплати працівникам; понад 40% редакцій планують скорочення штату; 36,4% медіа зменшують обсяги матеріалів; 35,1% відмовляються від запланованих проєктів та ініціатив; 16,9% медіа зменшили періодичність виходу газет (зі щотижневих до щомісячних).

Найсерйознішим наслідком замороження фінансування є створення загрози для інформаційної безпеки прифронтових та звільнених територій.

“Як тільки ми виїхали у 2022 році із Гуляйполя, там відразу запрацювали російські частоти. Тобто, якщо українські медіа зникають, їхнє місце займає російська пропаганда. Такого не повинно бути. Ми боремося не лише за виживання редакцій, а й за інформаційну безпеку України”, – цитується в дослідженні Тетяна Велика, редакторка газети “Голос Гуляйпілля” (Запорізька область).

  • Пані посол ЄС в Україні Катаріна Матернова повідомила, що Євросоюз оголошує про пакет допомоги на 10 мільйонів євро для незалежних ЗМІ в Україні.

Євросоюз не зміг досягти згоди щодо заборони імпорту російського скрапленого природного газу у межах майбутнього пакету санкцій. Суперечності між державами-членами та відсутність надійних альтернатив змусили Єврокомісію підготувати нову стратегію відмови від енергоносіїв РФ — її презентують у травні.

Рішенням Київського апеляційного суду призначили новий розгляд справи ексголови Броварської райдержадміністрації Володимира Майбоженка. У квітні 2024 року він напідпитку збив на пішохідному переході чотирьох осіб.

На тлі кризи в цивільній авіації через війну та санкції в Росії заговорили про можливе відродження дирижаблів. Їх планують використовувати для транспортування вантажів у важкодоступних районах Арктичної зони, і вироблятимуть — із сучасних композитних матеріалів.

Пізно ввечері 16 квітня російські війська здійснили черговий масований обстріл Дніпра. Внаслідок атаки дронів загинули двоє осіб, ще семеро постраждалих.

16 квітня президент Володимир Зеленський погодив утворення військових адміністрацій населених пунктів у Донецькій області.