Понад мільярд людей живуть у крайній бідності — ООН

Джерело: ООН

За даними ООН, 1,1 мільярда людей у світі живуть в умовах крайньої бідності. З них 455 мільйонів проживають у країнах, охоплених конфліктами або нестабільністю.

Програма розвитку ООН та Оксфордський університет проаналізували дані зі 112 країн, де проживає 6,3 мільярда людей, і провели опитування у 20 країнах.

Наявні дані підтверджують зв’язок між бідністю та конфліктами: у країнах, де є війни, 34,8% населення живе в бідності, тоді як у мирних країнах цей показник становить лише 10,9%.

Багатовимірна бідність охоплює не лише брак грошей, а й відсутність доступу до послуг. Вона визначається за 10 показниками, включаючи здоров’я, освіту та рівень життя.

Країни в стані війни мають найвищі показники бідності, що підкреслює негативний вплив конфліктів на уразливі верстви населення.

Наприклад, в країнах із конфліктами понад 25% бідних не мають доступу до електрики, натомість у стабільних регіонах цей показник становить лише 5%. Аналогічні відмінності спостерігаються в таких сферах, як дитяча смертність (8% проти 1,1%), доступ до харчування (20,8% проти 7,2%) і дитячої освіти (17,7% проти 4,4%).

Відомий експерт із російської зовнішньої політики Олександр Ґабуєв, старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з дослідження Росії та Євразії, переконаний, що час працює проти глави Кремля Володимира Путіна. Згідно з його підрахунками, у Москви залишилося грошей лише на 12–18 місяців війни.

В межах зниження наступального потенціалу російського агресора у ніч на 8 грудня підрозділи Сил оборони України уразили низку об’єктів противника на тимчасово окупованих територіях України.

8 грудня Кабінет Міністрів ухвалив зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних. Зокрема, для підприємств, котрі мають статус критично важливих, скасували дію 72-годинного строку для перевірки списків працівників, поданих на бронювання.

8 грудня президент Володимир Зеленський прибув до Лондона. Там глава держави проведе переговори з прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, главою Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.

У Німеччині обговорюють перейменування вулиць, названих на честь діячів радянського періоду, свідчить заява уповноваженої Бундестагу у справах жертв диктатури Евелін Цупке.