Порт Баку відмовився працювати з нафтою «Лукойлу» після санкцій США

Джерело: Reuters

У російської компанії “Лукойл”, проти якої США запровадили блокувальні санкції, виникли проблеми в Азербайджані, де вона використовувала порт Баку для відправлення нафти з двох родовищ на шельфі Каспійського моря.

З листопада “Лукойл” припиняє постачання нафти до Баку та перенаправить її в Махачкалу. Звідти сировину прокачуватимуть трубопроводом до Новоросійська, а потім танкерами вивозитимуть за кордон.

За даними агентства, у листопаді компанія поставить до Махачкали близько 30 тисяч тонн нафти, а з грудня переорієнтує туди весь обсяг, який раніше йшов через Баку — приблизно 130 тисяч тонн.

З 2022 року частину видобутої нафти почав купувати нафтопереробний завод державної компанії SOCAR, після того як “Лукойл” втратив доступ до трубопроводу Баку–Тбілісі–Джейхан, що належить іноземним компаніям. Частину сировини також відправляють через Каспійський трубопровідний консорціум.

21 листопада президент США Дональд Трамп оголосив про введення санкцій проти “Лукойлу”, після чого діяльність його закордонних підрозділів фактично паралізувалася.

В Іраку, де компанія володіє часткою в родовищі “Західна Курна-2”, державна компанія Somo скасувала відвантаження трьох партій її нафти.

Торговельний підрозділ “Лукойлу” у Швейцарії — Litasco — постала перед труднощами у фрахтуванні суден, оскільки британські брокери відмовилися співпрацювати з компанією. У Фінляндії, де “Лукойлу” належить мережа автозаправок Teboil, місцеві банки припинили обслуговувати його операції, через що близько тисячі працівників і операторів АЗС можуть втратити роботу найближчими тижнями.

Закордонна “нафтова імперія” “Лукойлу” охоплює НПЗ у Болгарії, Румунії та Нідерландах, мережу АЗС у країнах ЄС, а також потужності з видобутку в Азербайджані, Казахстані, Узбекистані, Іраку, Єгипті, ОАЕ, Латинській Америці та Африці.

Компанія оголосила про продаж своїх закордонних активів норвезькій Gunvor, однак у результаті може втратити до 15–17% загального обсягу видобутку вуглеводнів. За оцінками аналітиків, за межами Росії “Лукойл” видобуває 6,5% нафти та майже половину газу, тоді як іноземні НПЗ забезпечують чверть його загальної переробки нафти. Втрата цих активів, попереджають аналітики, може суттєво вдарити по фінансових показниках компанії.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.