Портников: 73% голосів за Зеленського Путін сприйняв як готовність українців до капітуляції
Джерело: Віталій Портников/YouTube
Журналіст, публіцист та політичний оглядач Віталій Портников прокоментував зв’язок президентських виборів 2019 року з подальшими рішеннями Росії щодо України. За його словами, ключовим фактором була не конкретна особа президента, а те, як результати голосування інтерпретували в Кремлі.
Він наголосив, що не зводить питання до протиставлення Петра Порошенка і Володимира Зеленського.
“Питання не в тому, чи був би Порошенко стримуючим моментом для Путіна чи ні. Хоча я думаю, що він би був більшим стримуючим моментом, тому що він усвідомлював, що він з Путіним ні про що не може домовитись. У Зеленського не було такого усвідомлення досить довго”, – сказав Портников.
Він також нагадав позицію Зеленського щодо фінансування оборони: “Ми могли збільшити вдвічі армію, але у нас не було б грошей на дороги”.
На думку Портникова, проблема полягала не в персоналіях, а в тому, як Кремль сприйняв результати виборів.
“Путін розцінив голосування 73% виборців за Зеленського, як бажання українців капітулювати перед Росією”, – заявив він.
Він додав, що пізніше російські посадовці самі визнавали помилковість такого висновку: “Ми неправильно зрозуміли соціологію. Ми вважали, що 70% українців за нас, а виявилося, що проти”.
Після відмови України погодитися на російські умови під час переговорів у Парижі, за словами Портникова, у Кремлі зробили висновок, що українська влада нібито змінила позицію.
“Путін чітко вирішив, що Зеленський просто перелякався так званих націоналістів, зрадив Росію… І значить тепер Путін забезпечить українцям те, чого вони прагнуть за допомогою своєї армії”, – зазначив він.
Портников пояснив, що російське керівництво розраховувало на швидку операцію: “Вони прийшли до 73% капітулянтів, як вони вважали, провести їм парад”.
Він вважає, що результати виборів стали для Кремля хибним сигналом щодо рівня спротиву: “Якби за програму протистояння Путіну проголосувало 73% виборців, у Росії б усвідомлювали, що доведеться йти на велику багаторічну війну”.
У підсумку, за словами Портникова, Москва сприйняла Україну як слабку державу, яка прагне домовлятися і недостатньо інвестує в оборону. Це разом із іншими факторами, зокрема “Північним потоком”, вплинуло на рішення почати війну.
“Не Зеленський, а 73% українських виборців… стали для Путіна невірним маркуванням того, що він має робити”, – підсумував він, додавши, що багато людей голосували з різних мотивів – від віри в компроміс до симпатії до образу з серіалу.
- Журналіст і публіцист Віталій Портников прокоментував атаку Росії на Польщу, зазначивши, що вона може мати на меті вирішення відразу кількох завдань Кремля.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.