Пошкодження кабелів у Фінській затоці: на затриманому судні виявили підсанкційний вантаж

Джерело: ERR, Yle

Фінська митниця повідомила що після затримання судна, яке підозрюється в пошкодженні кабелів зв’язку, на його борту виявили металеві вироби, що підпадають під міжнародні санкції.

Екіпаж вантажного судна вже допитали й наразі не виключається, що пошкодження кабелю є результатом навмисних дій.

У середу, 31 грудня фінська влада заарештувала судно Fitburg, яке підозрюється в пошкодженні кабелю Elisa між Гельсінкі та Таллінном у Фінській затоці.

В результаті розслідування з’ясувалося, що вантаж судна складається з підсанкційних металевих виробів, а саме конструкційної сталі.

Джерело: Фінська митниця

Митники обстежили місток капітана й винесли з корабля один великий предмет. На борту судна було видно закріплений іржавий якір, який і міг пошкодити кабель зв’язку.

Фінська поліція також отримала перші свідчення від екіпажу судна. Члени екіпажу судна, що плаває під прапором Сент-Вінсенту і Гренадин, є громадянами Росії, Грузії, Азербайджану та Казахстану.

Поки поліція не коментує, чи пов’язаний цей випадок з впливом іншої країни.

Судно Fitburg та його ідентифікаційний номер IMO не знайшли в офіційних списках санкцій. Своєю чергою організація Open Sanctions, яка збирає інформацію про санкції, раніше визначила Fitburg як судно, що представляє інтерес. Однак, це ще не означає, що судно є частиною тіньового флоту Росії.

За останній рік у Фінській затоці сталося кілька випадків пошкодження кабелів, до яких причетні іноземні судна.

Спільним фактором є те, що і в цьому випадку мова йде про вантажне судно, що прямує з Росії, і що до справи має відношення опущений якір. У цих випадках є як подібності, так і відмінності. Кожен випадок розглядається окремо“, – сказав головний комісар фінської центральної кримінальної поліції Рісто Лохі.

  • Розслідування Financial Times виявило, що російське судно вистежувало підводні кабелі, що забезпечують країни Європи доступом до інтернету, енергетики, військового зв’язку та фінансових операцій.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Україна нібито “не протрималася б і одного-двох днів” без американської зброї. Він також повторив твердження про допомогу “на сотні мільярдів доларів”, яке українська влада раніше заперечувала.

Підтримувана Іраном “Хезболла” відкинула угоду про припинення вогню в Лівані, яку США допомогли узгодити між Бейрутом та Ізраїлем. Ізраїль заявив, що не виводитиме війська й продовжуватиме операції в країні.

Німеччина не змогла отримати непостійне місце в Раді Безпеки ООН, поступившись Австрії та Португалії. У Берліні результат назвали “гіркою поразкою” і пов’язали його, зокрема, з позицією Німеччини щодо України та Ізраїлю.

Кубинська діаспора у США знову активізувала вимоги щодо повернення або компенсації за майно, яке комуністичний уряд Куби націоналізував після революції. Після рішення Верховного суду США та жорсткішої позиції адміністрації Дональда Трампа емігранти бачать рідкісний шанс для змін.

Європейська комісія подає до суду на Ірландію через недостатній захист торфовищ від комерційного видобутку. У Брюсселі заявляють, що країна не забезпечила виконання правил ЄС, попри попередження ще з 2019 року.