Посли G7 пояснили, що міжнародним вимогам відповідає лише один законопроєкт про САП: чому
Джерело: “Європейська правда”
Посли країн G7 надіслали листа голові Верховної Ради Русланові Стефанчуку щодо причин, чому міжнародним вимогам відповідає лише один із запропонованих законопроєктів про посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Утім, посли порекомендували додати і до цього законопроєкту деякі елементи.
Зазначимо, що 15 вересня у Верховній Раді прем’єр-міністр Денис Шмигаль зареєстрував законопроєкт №10060 про посилення САП. У листі посли висловили думку, що цей проєкт закону:
- удосконалює процедури відбору керівника САП та ключових посадових осіб органу;
- посилює спроможність установи регулювати свою організаційну діяльність шляхом виділення САП в окрему юридичну особу;
- збільшує штат та посадові оклади;
- передбачає призначення незалежного комітету з відбору з міжнародних представників;
- сприяє запобіганню витоку даних завдяки повному підпорядкуванню непрокурорського персоналу голові САП.
“Ми розуміємо, що існують два конкуруючі законопроєкти, зареєстровані різними групами членів парламенту (№10060-1 та № 10060-2). Ми вважаємо, що законопроєкт №10060 відповідає законодавчому наміру зміцнити інституційну автономію САП, покращити її спроможність регулювати організаційну діяльність та встановити механізми дисципліни та відповідальності”, – зазначили дипломати.
У листі зазначено, що законопроєкт №10060 охоплює найважливіші елементи для необхідної реформи. Утім, вони надали рекомендації й щодо нього, аби зберегти елементи реформи та інституційну незалежність, що передбачає законопроєкт, і надати САП процесуальну автономію шляхом внесення необхідних елементів до Кримінально-процесуального кодексу.
Йдеться про те, аби САП отримала можливість самостійно вчиняти відповідні слідчі та процесуальні дії щодо депутатів, суддів, мерів тощо. Також пропонується запровадити правові гарантії, які запобігають втручанню у виключні розслідувальні повноваження Національного антикорупційного бюро України та/або САП інших правоохоронних органів.
Посли рекомендують створити відділ внутрішнього контролю в САП, який керуватиметься незалежно від Генерального інспектора Офісу генерального прокурора. Відповідно зазначено, що установа зможе делегувати повноваження САП для адміністрування та виконання відповідних рішень і санкцій.
Пропонується ввести розумний термін для призначення Генеральним прокурором нового керівника САП після оголошення незалежною комісією результатів відбору, а також скасувати у Кримінальному процесуальному кодексі обмеження стосовно строків досудового розслідування до повідомлення про підозру, аби запобігти передчасному закриттю справ.
- 8 листопада прем’єр-міністр Денис Шмигаль офіційно отримав від глави Представництва Європейського Союзу в Україні Катаріни Матернової звіт Європейської комісії щодо України в межах пакета розширення ЄС.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.