Посли G7 пояснили, що міжнародним вимогам відповідає лише один законопроєкт про САП: чому

Джерело: “Європейська правда” 

Посли країн G7 надіслали листа голові Верховної Ради Русланові Стефанчуку щодо причин, чому міжнародним вимогам відповідає лише один із запропонованих законопроєктів про посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Утім, посли порекомендували додати і до цього законопроєкту деякі елементи.

Зазначимо, що 15 вересня у Верховній Раді прем’єр-міністр Денис Шмигаль зареєстрував законопроєкт №10060 про посилення САП. У листі посли висловили думку, що цей проєкт закону:

  • удосконалює процедури відбору керівника САП та ключових посадових осіб органу;
  • посилює спроможність установи регулювати свою організаційну діяльність шляхом виділення САП в окрему юридичну особу;
  • збільшує штат та посадові оклади;
  • передбачає призначення незалежного комітету з відбору з міжнародних представників;
  • сприяє запобіганню витоку даних завдяки повному підпорядкуванню непрокурорського персоналу голові САП.

“Ми розуміємо, що існують два конкуруючі законопроєкти, зареєстровані різними групами членів парламенту (№10060-1 та № 10060-2). Ми вважаємо, що законопроєкт №10060 відповідає законодавчому наміру зміцнити інституційну автономію САП, покращити її спроможність регулювати організаційну діяльність та встановити механізми дисципліни та відповідальності”, – зазначили дипломати.

У листі зазначено, що законопроєкт №10060 охоплює найважливіші елементи для необхідної реформи. Утім, вони надали рекомендації й щодо нього, аби зберегти елементи реформи та інституційну незалежність, що передбачає законопроєкт, і надати САП процесуальну автономію шляхом внесення необхідних елементів до Кримінально-процесуального кодексу.

Йдеться про те, аби САП отримала можливість самостійно вчиняти відповідні слідчі та процесуальні дії щодо депутатів, суддів, мерів тощо. Також пропонується запровадити правові гарантії, які запобігають втручанню у виключні розслідувальні повноваження Національного антикорупційного бюро України та/або САП інших правоохоронних органів.

Посли рекомендують створити відділ внутрішнього контролю в САП, який керуватиметься незалежно від Генерального інспектора Офісу генерального прокурора. Відповідно зазначено, що установа зможе делегувати повноваження САП для адміністрування та виконання відповідних рішень і санкцій.

Пропонується ввести розумний термін для призначення Генеральним прокурором нового керівника САП після оголошення незалежною комісією результатів відбору, а також скасувати у Кримінальному процесуальному кодексі обмеження стосовно строків досудового розслідування до повідомлення про підозру, аби запобігти передчасному закриттю справ.

Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.

Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.

Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.

Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.