Повернення до російського газу? Керівники найбільших компаній ЄС заговорили про можливе відновлення імпорту
Джерело: Reuters.
Через понад три роки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну енергетична безпека Європи залишається вразливою. Під час кризи 2022–2023 років США частково заповнили дефіцит постачання, надавши скраплений газ. Але нині, з огляду на торгові амбіції Дональда Трампа, який використовує енергоресурси як інструмент тиску, бізнес у ЄС побоюється нової залежності — вже від США.
На цьому тлі керівники провідних європейських компаній почали говорити про те, що ще рік тому здавалося немислимим: імпорт обмежених обсягів російського газу, зокрема й від держмонополії “Газпром”, може знову стати варіантом.
Це означало б кардинальний розворот у політиці ЄС, який ще у 2022 році оголосив про намір повністю відмовитися від російського газу до 2027-го. Проте переговори з Катаром зайшли в глухий кут, а перехід на відновлювану енергію відбувається повільніше, ніж потрібно.
“За умов певного миру в Україні ми могли б повернутися до 60–70 млрд кубометрів щороку, зокрема й СПГ”, — заявив віцепрезидент французької Engie Дідьє Олло. За його словами, Росія могла б покривати до 20–25% потреб ЄС (до війни — 40%).
Голова TotalEnergies Патрік Пуйянне також закликає не покладатися виключно на США: “Потрібно диверсифікувати постачання, а не спиратися на одного чи двох партнерів”.
Особливо вразливою залишається Німеччина, чия хімічна промисловість сильно постраждала від втрати дешевого російського газу. В окремих промислових кластерах лунають відкриті заклики до якнайшвидшого повернення постачання. “Відкриття газогонів зменшить ціни краще, ніж будь-які субсидії”, — заявив керівник промислового парку InfraLeuna Крістоф Гюнтер.
Паралельно в Німеччині зростає підтримка проросійських партій, а майже половина жителів східного регіону Мекленбург-Передня Померанія виступають за повернення до імпорту російського газу.
Під знаком питання — і політична незалежність від США. ЄС планує нарощувати закупівлі американського СПГ, але перспектива президентства Трампа викликає тривогу: у разі торгових конфліктів або внутрішнього дефіциту газу США можуть скоротити експорт.
Попри публічні заяви про відмову від російських енергоносіїв, Єврокомісія вже двічі відкладала публікацію плану дій. Тим часом кілька європейських компаній ведуть арбітражні справи проти “Газпрому” за невиконані контракти. У разі досягнення домовленостей, транзит через Україну можуть дозволити як спосіб відшкодування боргів.
“Якщо “Газпром” хоче повернутися на ринок — добре. Але без виплат за арбітражем ніхто не підпише нові контракти”, — наголосив представник Engie.
Тим часом українська сторона висловлює занепокоєння. “Є надія, що європейські політики зробили висновки з попередніх помилок”, — каже Максим Тімченко, керівник DTEK.
- За повідомленням ЗМІ, адміністрація президента США Дональда Трампа висунула нові умови у межах угоди з Україною про рідкісноземельні метали. Тепер США хочуть також контролювати газопровід російського “Газпрому”, який розташований на території України.
Міжнародна морська організація заявила, що очікує деталей після заяви Дональда Трампа про відновлення морської блокади Ірану та 20% компенсацію з вантажів, які проходять через Ормузьку протоку. В агенції ООН наголосили, що не підтримують збори за транзит міжнародними протоками.
Губернатор Південної Кароліни Генрі Макмастер призначив Дарлін Грем Нордон тимчасовою сенаторкою після смерті її брата Ліндсі Грема. Раніше таке рішення публічно підтримав Дональд Трамп.
Американський сейсмолог китайського походження Юлін Чен майже два роки перебуває під вартою в Китаї та очікує суду за звинуваченням у шпигунстві. Він досліджував способи виявлення ядерних випробувань КНДР, а США визнали його “неправомірно затриманим”.
Президент США Дональд Трамп підтримає двопартійний санкційний пакет проти Росії, який просував покійний сенатор Ліндсі Грем. Законопроєкт має надати президенту можливість запроваджувати високі мита проти країн, що купують російські нафту, газ та уран.
Група сенаторів-демократів на чолі з Кірстен Джиллібранд закликала адміністрацію Дональда Трампа протягом тижня оприлюднити результати розслідування удару по школі для дівчат у Мінабі. За даними іранської сторони, під час атаки 28 лютого загинули понад 175 дітей і вчителів.