Повернення обов’язкової військової служби підтримують 60% німців – опитування

Джерело: DW

Більшість громадян Німеччини виступають за повернення обов’язкової військової служби.

“60% опитаних Інститутом маркетингових досліджень YouGov на замовлення газети Welt am Sonntag “повністю” (28%) або “скоріше” (32%) підтримують запровадження загальної обов’язкової військової служби”, – йдеться в повідомленні.

Тим часом 32% виступають “проти”, з яких 18% “скоріше” і 14% “повністю”. 8% опитаних не змогли відповісти.

Як розповіли у виданні, обов’язкова військова служба була зупинена у Німеччині у 2011 році. Однак відтоді Бундесвер не зміг укомплектуватися на добровільній основі.

Зараз же міністерство оборони Німеччини планує значно збільшити кількість резервістів Бундесверу.

За словами заступника генерального інспектора Бундесверу та уповноваженого у справах резервістів Андреаса Гоппе, як і за часів Холодної війни, вони навчатимуться та оснащуватимуться таким чином, щоб посилювати чи замінювати діючі підрозділи під час військових операцій.

Водночас вказано, що метою є створення основного контингенту резервістів до 60 тисяч осіб, які будуть кваліфіковані для виконання конкретних завдань.

Нині цей показник становить близько 44 тисяч осіб.

Німецьке оборонне відомство очікує, що найближчими роками Бундесвер щороку залишатимуть понад 10 тисяч військовослужбовців, які можуть стати резервістами.

Міжнародні компанії прискорено згортають діяльність на Кубі на тлі посилення санкцій США та фактичної зупинки операцій з карток Visa та Mastercard.

Дональд Трамп різко завершив інтерв’ю NBC News після суперечки з журналісткою Крістен Велкер. Президент США назвав її “дурною” та “продажною”, а також звинуватив у “продажності” низку американських телеканалів.

Протягом 7 червня російські війська неодноразово обстрілювали рятувальників ДСНС на Сумщині.

Франція та Кіпр підпишуть угоду, яка дозволить розміщення французьких сил на острові. У Нікосії заявляють, що йдеться про присутність “виключно з гуманітарною метою”.

У Вірменії проходять вибори, які можуть визначити подальший зовнішньополітичний курс країни. Прем’єр Нікол Пашинян просуває європейську інтеграцію, тоді як його опоненти виступають за відновлення тісніших зв’язків із Росією.