Повістку з пошти потрібно забрати впродовж трьох днів, інакше – штраф
Джерело: “Судово-юридична газета”
Українці повинні впродовж трьох днів забрати з пошти повістку, яку надіслав ТЦК. В іншому випадку особу можуть оштрафувати на суму від 17 тисяч до 25,5 тисяч гривень.
Листи з позначкою “Повістка ТЦК” під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату. У випадку відсутності адресата, працівник пошти телефонує отримувачу і повідомляє про надходження повістки або вкладає лист в поштову скриньку.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування людина не з’явилася, то працівник пошти робить позначку “адресат відсутній за зазначеною адресою”, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв’язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Це й вважатиметься “належним повідомленням”, після чого ТЦК може винести постанову про штраф.
У випадку, коли одержувач відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання повістки, працівник пошти робить позначку “Адресат відмовився” і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його відправнику.
Нагадаємо, що 17 вересня вперше відбувся централізований обмін повістками в електронному вигляді. Загалом Укрпошта отримала близько шести тисяч повісток щодо виклику військовозобов’язаних до ТЦК
- Укрпошта вже відправила 20 000 повісток військовозобов’язаним. Генеральний директор компанії Ігор Смілянський зазначив, що повістки продовжують доставляти і на сьогодні.
- Кабмін виділив 71 мільйон 820 тисяч гривень на централізований друк 900 тисяч повісток до кінця 2024 року, про що стало відомо з документів, які отримала “Українська правда”.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.