Повстанці Сирії досягли передмість Дамаска: мешканці масово покидають місто та скуповують запаси

Джерело: АР

Просування сирійських повстанців, які останнім часом здобули значні територіальні успіхи, призвело до тривоги серед мешканців Дамаска. Вони масово скуповують товари першої потреби, а тисячі людей намагаються виїхати за межі країни, зокрема через кордон із Ліваном.

Повстанці з угруповання “Хайят Тахрір аш-Шам”, яке має зв’язки з аль-Каїдою, за останній тиждень здобули контроль над кількома ключовими регіонами, включаючи провінційні центри Дараа та Сувейда. Урядові війська були змушені відступити, залишаючи стратегічно важливі позиції.

У передмістях Дамаска, таких як Мадамия та Джарамана, повідомляється про значну присутність повстанців. Командир опозиційних сил заявив, що вони розпочали “фінальний етап” наступу, спрямованого на оточення столиці. Водночас сирійська армія укріплює оборонні рубежі в районі міста Хомс, готуючись до масштабного протистояння.

Мешканці столиці стикаються з нестачею продовольства, а ціни на основні товари зросли втричі. Більшість магазинів закриті, а ті, що працюють, розпродають запаси через ажіотажний попит.

У Женеві ООН планує термінові переговори, щоб обговорити політичний перехід згідно з резолюцією 2254. Цей документ передбачає створення перехідного уряду, розробку нової конституції та проведення виборів під наглядом ООН.

Міжнародні союзники президента Башара Асада стикаються із власними викликами. Росія зосереджена на війні в Україні, тоді як Іран та Хезболла втратили ресурси через регулярні удари з боку Ізраїлю.

Сирійські державні ЗМІ заперечують чутки про втечу президента Башара Асада з країни, заявляючи, що він перебуває в Дамаску та виконує свої обов’язки.

Наступ повстанців є найбільшим з часів 2018 року, коли сирійська армія відновила контроль над передмістями столиці. Якщо опозиція захопить місто Хомс, це розірве зв’язок між Дамаском і прибережними регіонами, де підтримка Асада залишається найсильнішою.

Тим часом курдські формування, підтримувані США, здобули значні території у провінції Дейр-ез-Зор на сході країни, що суттєво зменшує іранський вплив у регіоні.

  • 6 грудня Іран розпочав евакуацію свого військового та дипломатичного персоналу з Сирії, що вказує на зниження здатності Тегерану підтримувати режим Башара Асада.
  • 7 грудня глави МЗС Росії, Ірану та Туреччини зустрінуться у місті Доха (столиця Катару), аби обговорити ситуацію у Сирії.
  • Китайське посольство у Сирії закликало своїх громадян якнайшвидше залишити країну через різке загострення безпекової ситуації.
  • Сирійські повстанці, очолювані ісламістським угрупуванням “Хаят Тахрір аш-Шам” захопили чотири міста. Ключові партнери президента країни Башара Асада – Росія та Іран – не можуть йому допомогти так, як раніше. Експерти вважають, що Туреччина, ймовірно, відіграватиме ключову роль у припиненні бойових дій.
  • Росія розпочала виведення кораблів зі стратегічно важливої військово-морської бази в сирійському Тартусі після швидкого просування повстанців-ісламістів, яких не може стримати армія Башара Асада.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.