ППО збила 385 ворожих цілей над Україною

Джерело: Повітряні сили ЗСУ/Telegram

У ніч проти 1 червня війська РФ атакували Україну 479 безпілотниками, балістичними та крилатими ракетами. Українські оборонці знешкодили 385 повітряних цілей.

Так, росіяни атакували:

  • 472 ударними БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів;
  • 3 балістичними ракетами “Іскандер-М”/KN-23 із Курської та Воронезької областей РФ;
  • 4 крилатими ракетами повітряного та наземного базування Х-101, “Іскандер-К”.

Основні напрямки повітряного удару – Харківщина, Сумщина, Житомирщина, Одещина, Донеччина, Дніпропетровщина та Запоріжжя.

Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.

За попередніми даними, станом на 13.30 протиповітряною обороною знешкоджено 385 засобів повітряного нападу противника: 210 ворожих БпЛА типу Shahed (безпілотників інших типів) та 3 крилаті ракети Х-101/Іскандер-К на сході, півдні, півночі, заході та в центрі країни. 213 — збито вогневими засобами ураження, 172 — локаційно втрачені/подавлені РЕБ.

Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника у 18 локаціях.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.