Правоохоронці розслідують законність виїзду за кордон нардепа, ймовірно від партії ОПЗЖ
Джерело: Офіс Генерального прокурора
27 жовтня розпочато досудове розслідування за фактом вчинення службового підроблення народним депутатом України IX скликання (ч. 1 ст. 366 КК України).
Згідно з зібраними даними, у квітні та липні цього року нардеп двічі виїжджав за кордон під виглядом відрядження до країн Європейського Союзу.
Зараз проводяться слідчі дії для визначення фактів перебування нардепа України за кордоном, що виходять за межі термінів його офіційних відряджень.
Також за даними перетину кордону, які отримали журналісти проєкту “Схеми” (Радіо Свобода), стало відомо, що народний депутат та представник забороненої ОПЗЖ Віталій Борт у квітні та липні 2023 року виїжджав за кордон у тривалі службові відрядження, затверджені головою Верховної Ради Русланом Стефанчуком. Однак зазначають, що в обох випадках він не повертався вчасно і ще протягом місяця залишався за межами України.
- Журналісти поцікавилися інформацією стосовно закордонних відряджень всіх народних депутатів у 2023 році. Одначе, у Верховній Раді відмовилися надати відповідь на запит, зіславшись на те, що документ, який “містив би запитувану інформацію, в Апараті ВР не створюється”.
- Народна обраниця від партії “Європейська Солідарність” Іванна Климпуш-Цинцадзе повідомила, що спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук не підписує відрядження для закордонних міжпарламентських зустрічей.
- Народна обраниця від фракції “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко повідомила, що спікер парламенту Руслан Стефанчук не надав їй відрядження за кордон на міжнародну зустріч.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.