Правозахисники встановили імена майже 1900 українців викрадених Росією

Джерело: Медійна ініціатива за права людини

У 2022 році Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) створила департамент документування міжнародних злочинів, який фіксує випадки насильницьких зникнень, катувань і інших злочинів Росії проти українців. Зафіксовано 1887 викрадених осіб, але ця цифра постійно змінюється.

Анастасія Пантелєєва, голова департаменту, розповіла, як МІПЛ отримує інформацію та перевіряє її.

Де і за що затримують українців?

Росія систематично затримує, утримує і переміщує українських цивільних вже понад десять років, це безперервний процес. Причини затримання здебільшого не витримують жодної критики. Людей хапають, закривають у тюрмі і утримують там без суду і слідства. Це відбувається щодня у Херсонській, Харківській, Запорізькій, Миколаївській, Луганській, Донецькій областях і в Криму. До звільнення Київщини, Чернігівщини та Сумщини затримання були й там.

Чи обмінюють цивільних?

Обмін цивільних — це складний процес і таке трапляються рідко. Зокрема, через те, що Росія зазвичай не визнає, що утримує цивільних. Натомість їх часто класифікують як “порушників закону” або звинувачують у фіктивних злочинах. Крім того, немає правових механізмів звільнення цивільних. Так склалося через те, що саме цю категорію населення затримувати заборонено. Тобто Росія не має права цього робити, але робить.

Коли мова заходить про обміни, то вони стосуються військовополонених, статус яких врегульовано Міжнародним гуманітарним правом. Їх дозволено брати в полон і там є плюс-мінус чітка процедура обмінів. Натомість цивільні перебувають у правовому вакуумі: Росія не визнає, що утримує їх, не допускає до них міжнародні організації, зокрема Червоний Хрест. Тобто цих людей ніби не існує. Однією з основних проблем є відсутність верифікованого списку цивільних українців, які перебувають у російських в’язницях. Росія приховує інформацію про них і місця їх утримання.

Якщо списків цивільних немає, то як МІПЛ документує ці випадки насильницьких зникнень?

МІПЛ отримує інформацію про насильницькі зникнення українців з відкритих джерел, анонімних пабліків, свідчень звільнених військовополонених, а також з російських судових сайтів про засуджених українців.

Складніше працювати з тими, кого затримали в Криму, адже півострів уже десятиліття перебуває в інформаційному вакуумі. Інформацію звідти здебільшого можна дізнатися лише через телеграм-канали, де публікують новини про засуджених за проукраїнську позицію кримчан. Але там немає імен і заблюрені обличчя. Тобто напевно назвати тих, кого і скількох затримують у Криму, МІПЛ не може, але стверджує, що це відбувається регулярно.

Як МІПЛ верифікує інформацію про затриманих людей і які складнощі виникають?

Верифікація відбувається на основі відкритих джерел. Якщо про людину немає жодної інформації, окрім ім’я та прізвища, така людина є неверифікованою.

Основна складність верифікації полягає в обмеженому доступі до інформації через окупацію, брак зв’язку та ризики для свідків викрадення і рідних цих людей.

Ми намагаємося знайти родичів. Якщо вони не в окупації, то звʼязуємося з ними і розпитуємо, чи вони досі розшукують і що відомо про зникнення, подальшу долю людини. Якщо родичі в окупації, то спілкуватися з ними небезпечно: російські спецслужби можуть знайти таку людину і вона теж ризикує опинитися у неволі. У таких випадках зникла людина залишається неверифікованою. Такий статус не є безнадійним, рано чи пізно ми верифікуємо інформацію: колишні полонені дадуть нам свідчення, родичі виїдуть із окупації, хтось зі свідків потрапить до нас на опитування і так далі. Ми також використовуємо інші способи верифікації, про які не можемо розповідати публічно, — йдеться в повідомленні.

Після того як документатори верифікували людину, їй надають один із пʼяти статусів:

Зниклий безвісти: той, про чиє зникнення достеменно відомо, але його місцеперебування й подальша доля – ні.
Утримуваний: відоме місце утримання.
Ймовірно утримуваний: непевні свідчення про утримання.
Звільнений: людина повернулася.
Загиблий під час утримання: підтверджена смерть під час утримання.

Для розуміння цих статусів МІПЛ наведели приклад журналістки Вікторії Рощиної та міського голови Дніпрорудного Євгена Матвєєва, які загинули в російському ув’язненні.

Після зникнення Вікторії вона потрапила до списку утримуваних. Однак згодом російська та українська сторони підтвердили її загибель. Хоча тіла не було повернуто, і Росія не передала його, Рощину було переведено до списку загиблих під час утримання. Щодо Євгена Матвєєва, який перебував у російському полоні з 2022 року, його точне місце утримання було невідоме. Тому спочатку він значився як зниклий безвісти. У листопаді 2024 року, коли Росія повернула його тіло з ознаками насильницької смерті, Матвєєва перевели до категорії загиблих під час утримання.

Хто може допомогти визначити статус зниклого безвісти?

Родичі, надаючи інформацію про затримання й умови утримання, переведення, побиття, суди, про нових співкамерників тощо.

Чому змінюється кількість утримуваних?

Через зміну їхнього статусу. Верифікація — це безперервний процес, статус оновлюється відповідно до нових свідчень чи обставин: звільнений може знову потрапити у список утримуваних через повторне затримання, а утримуваного, скажімо, можуть звільнити. Часом ці статуси змінюються по кілька разів. Через це і міняються цифри утримуваних, якими оперує МІПЛ.

Медійна ініціатива за права людини розповіла про село Новий Биків на Чернігівщині, яке опинилось під російською окупацією на початку повномасштабного вторгнення. Росіяни встановили блокпости, рили окопи, патрулювали вулиці й заборонили чоловікам виходити. Дитячий садок став штабом, а сільський клуб – катівнею для військовополонених і цивільних.
РФ використовує мирне населення Херсонщини для покращення навичок операторів дронів.