Президент Франції Емманюель Макрон відвідає Ізраїль

Президент Франції Емманюель Макрон оголосив у вівторок, 17 жовтня, що відвідає Ізраїль.

Макрон був рішучим прихильником Ізраїлю з моменту несподіваних нападів ХАМАСу, у результаті яких понад 1400 ізраїльтян вбито та близько 200 заручників викрадено та вивезено до Гази.

Одна з викрадених, громадянка Франції та Ізраїлю Мая Шем, з’явилася на відео, опублікованому в Telegram у понеділок, і Макрон вимагав її “негайного та безумовного звільнення”.

Нагадаємо, що Макрон також заявив, що потурання Ірану нападу ХАМАСу на Ізраїль є неприйнятним. Нині Париж намагається встановити, чи був Тегеран безпосередньо причетним до цього.

Напад палестинського угруповання ХАМАС на Ізраїль стався 7 жовтня – у день народження президента РФ Володимира Путіна. Це, імовірно, стало для очільника Кремля – який намагається відвернути Захід від України – приємним сюрпризом.
Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) підтвердили, що 900 ізраїльтян були вбиті з початку війни Ізраїлю та ХАМАСу. Крім того, на території Ізраїлю виявлено тіла 1500 бойовиків ХАМАСу.
Напад на Ізраїль з боку палестинського угруповання ХАМАС 7 жовтня може стати одним з найбільших провалів ізраїльської розвідки з часів війни Судного дня 1973 року.

Праві та ультраправі політики з різних країн світу публічно підтримали прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана напередодні парламентських виборів, котрі, згідно з опитуваннями, можуть покласти край його тривалому перебуванню при владі.

Більшість громадян США негативно оцінюють перший рік другого президентського терміну Дональда Трампа та вважають, що він зосереджений на неправильних пріоритетах. Про це свідчать результати опитування CNN.

На безпековому форумі на Гаваях проявилися серйозні розбіжності між Вашингтоном та його партнерами. Погрози Дональда Трампа захопити Гренландію змусили союзників засумніватися у здатності США стримувати Китай в Індо-Тихоокеанському регіоні.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Росія відтерміновує реалізацію домовленостей щодо обміну військовополонених, досягнутих наприкінці 2025 року.

Туреччина виступає проти будь-якого військового втручання в Ірані, натомість пріоритетом вважає уникнення дестабілізації у країні, заявив міністр закордонних справ Хакан Фідан.