Президент Франції Емманюель Макрон відвідає Ізраїль

Президент Франції Емманюель Макрон оголосив у вівторок, 17 жовтня, що відвідає Ізраїль.

Макрон був рішучим прихильником Ізраїлю з моменту несподіваних нападів ХАМАСу, у результаті яких понад 1400 ізраїльтян вбито та близько 200 заручників викрадено та вивезено до Гази.

Одна з викрадених, громадянка Франції та Ізраїлю Мая Шем, з’явилася на відео, опублікованому в Telegram у понеділок, і Макрон вимагав її “негайного та безумовного звільнення”.

Нагадаємо, що Макрон також заявив, що потурання Ірану нападу ХАМАСу на Ізраїль є неприйнятним. Нині Париж намагається встановити, чи був Тегеран безпосередньо причетним до цього.

Напад палестинського угруповання ХАМАС на Ізраїль стався 7 жовтня – у день народження президента РФ Володимира Путіна. Це, імовірно, стало для очільника Кремля – який намагається відвернути Захід від України – приємним сюрпризом.
Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) підтвердили, що 900 ізраїльтян були вбиті з початку війни Ізраїлю та ХАМАСу. Крім того, на території Ізраїлю виявлено тіла 1500 бойовиків ХАМАСу.
Напад на Ізраїль з боку палестинського угруповання ХАМАС 7 жовтня може стати одним з найбільших провалів ізраїльської розвідки з часів війни Судного дня 1973 року.

Іранська армія попередила, що відновлення американських повітряних ударів може призвести до поширення війни на нові території. У Тегерані заявили, що готові до всіх імовірних сценаріїв розвитку конфлікту.

У ніч на 26 липня Сили оборони України вдарили по низці військових і воєнно-економічних об’єктів Росії. Зокрема мовиться про ураження об’єкта “Чорноморнафтогаз” у Криму, ретранслятора управління ударними безпілотниками та низки інших важливих воєнних і воєнно-економічних цілей РФ.

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі звинуватив Україну в атаці на іранське торговельне судно в Каспійському морі, внаслідок якої загинув моряк. Він заявив, що дії Києва не залишаться без відповіді.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, перебуваючи з дводенним візитом у Дамаску, закликав скасувати усі санкції, запроваджені проти Сирії за часів поваленого Башара Асада.

Президент Куби Мігель Діас-Канель назвав посилені санкції та нафтову блокаду з боку США “політичним геноцидом”. Він заявив, що Вашингтон використовує Гавану як зовнішнього ворога, щоб пояснити внутрішні протести та економічну нерівність.