Президент Франції Емманюель Макрон відвідає Ізраїль

Президент Франції Емманюель Макрон оголосив у вівторок, 17 жовтня, що відвідає Ізраїль.

Макрон був рішучим прихильником Ізраїлю з моменту несподіваних нападів ХАМАСу, у результаті яких понад 1400 ізраїльтян вбито та близько 200 заручників викрадено та вивезено до Гази.

Одна з викрадених, громадянка Франції та Ізраїлю Мая Шем, з’явилася на відео, опублікованому в Telegram у понеділок, і Макрон вимагав її “негайного та безумовного звільнення”.

Нагадаємо, що Макрон також заявив, що потурання Ірану нападу ХАМАСу на Ізраїль є неприйнятним. Нині Париж намагається встановити, чи був Тегеран безпосередньо причетним до цього.

Напад палестинського угруповання ХАМАС на Ізраїль стався 7 жовтня – у день народження президента РФ Володимира Путіна. Це, імовірно, стало для очільника Кремля – який намагається відвернути Захід від України – приємним сюрпризом.
Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) підтвердили, що 900 ізраїльтян були вбиті з початку війни Ізраїлю та ХАМАСу. Крім того, на території Ізраїлю виявлено тіла 1500 бойовиків ХАМАСу.
Напад на Ізраїль з боку палестинського угруповання ХАМАС 7 жовтня може стати одним з найбільших провалів ізраїльської розвідки з часів війни Судного дня 1973 року.

Криза пального у тимчасово окупованому Криму почала впливати на ринок праці: жителі повідомляють про затримки зарплат, звільнення та вимушені неоплачувані відпустки.

США уклали з Казахстаном угоду щодо доступу до одного з найбільших нерозроблених родовищ вольфраму у світі. Водночас серед інвесторів, які можуть виграти від проєкту, є структури, пов’язані із синами Дональда Трампа.

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, за даними ЗМІ, може розглядати варіант продовження політичної кар’єри на посаді генерального секретаря НАТО після завершення роботи в уряді.

У неділю, 28 червня, без ознак життя виявили командира 154-ї окремої механізованої бригади полковника Володимира Кононнікова. Обставини смерті офіцера з’ясовують правоохоронці, також призначено службове розслідування.

Польща продовжує наполягати на регулярних виплатах від Німеччини для польських жертв націонал-соціалістичного режиму. Мовиться про щорічну допомогу у близько 10 000 злотих на особу. Вимога нинішнього уряду значно помірніша, ніж у попередників, проте питання фінансування залишається незрозумілим.