Президент Ірану відмовився чекати на Путіна, який запізнився на переговори

Джерело: Iran International

Президент Росії Володимир Путін спізнився на зустріч з главою Ірану Масудом Пезешкіаном, котрий приїхав до Москви з візитом 17 січня.

Глава Ірану спільно з делегацією прибув до Кремля на запланований час, однак там повідомили, що Путін ще не готовий. Джерело розповіло, що Пезешкіана запросили до зали очікування, однак, він вирішив поїхати до готелю під приводом молитви. Згодом іранський лідер повернувся на зустріч з Путіним, котру відтермінували майже на годину.

Під час візиту Пезешкіана до Москви, РФ та Іран підписали договір про стратегічне партнерство. Путін назвав угоду “проривною” і наголосив, що вона містить амбіційні завдання, спрямовані на зміцнення двосторонньої співпраці в різних сферах, включаючи оборону та безпеку.

Однак цей документ не передбачає жодних військових зобов’язань, зокрема у разі нападу на одну з країн, на відміну від аналогічного, підписаного між Росією та Північною Кореєю.

Запізнення на зустрічі характерні для президента Росії. Путін не раз змушував світових лідерів чекати. Наприклад, перед цим двічі постала колишня канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Зокрема, через шестигодинну затримку під загрозою зриву опинилась зустріч в жовтні 2014 року, присвячена ситуації в Україні. Лідери Японії, Монголії та Ізраїлю також змушені були чекати по кілька годин, а в 2012 році тодішньому президенту США Бараку Обамі довелося коригувати свої плани через затримку свого візаві на 40 хвилин. Путін запізнився навіть на зустріч з королевою Великої Британії Єлизаветою II у 2003 році та з Папою Римським у листопаді 2013 року. Тоді “Московський комсомолець” вийшов з заголовком “Путін змусив чекати намісника Бога”. Не прийшов він вчасно і на зустріч з Дональдом Трампом під час його першого президентського терміну у 2018 році. Однак той, можливо передбачаючи це, з’явився ще пізніше, змусивши самого Путіна чекати 20 хвилин.

Верховний суд Бразилії більшістю голосів визнав колишнього президента Жаїра Болсонару винним у підготовці державного перевороту з метою утримання влади після поразки на виборах 2022 року. Це рішення стало історичним, адже Болсонару – перший експрезидент країни, засуджений за посягання на демократичні інституції.

Нове дослідження, проведене вченими з університетів Тюбінгена та Вюрцбурга, показало, що повсякденні речовини, зокрема кофеїн, можуть впливати на ефективність антибіотиків у боротьбі з бактеріями, зокрема Escherichia coli (E. coli).

Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.

Президент США Дональд Трамп відреагував на інцидент із російськими безпілотниками, які в ніч на 10 вересня порушили повітряний простір Польщі. За словами Трампа, подібні дії можуть бути наслідком помилки, однак сама ситуація викликає занепокоєння.

Білий дім вживає додаткових заходів безпеки для захисту президента США Дональда Трампа після вбивства консервативного активіста Чарлі Кірка.