Президент Куби назвав санкції США та нафтову блокаду «політичним геноцидом»
Джерело: Reuters.
Президент Куби Мігель Діас-Канель звинуватив адміністрацію Дональда Трампа у проведенні політики “політичного геноциду” через нафтову блокаду та посилення санкцій проти острова.
Під час виступу в місті Пінар-дель-Ріо кубинський лідер розкритикував нещодавню доповідь Державного департаменту США. У ній Гавану звинуватили у проникненні до американських державних структур та підтримці “безпрецедентної хвилі лівого тероризму” на території Сполучених Штатів.
Діас-Канель заявив, що Вашингтон намагається представити Кубу зовнішнім джерелом внутрішніх проблем США.
“Звинувачуючи Кубу, вони не просто шукають цапа-відбувайла чи зовнішнього агента. Вони намагаються знайти винного у протестах тих верств населення, які найбільше постраждали від економіки, що робить багатих багатшими, а бідних – біднішими”, – сказав він.
За словами президента, нові звинувачення можуть бути використані як підстава для збереження або подальшого посилення обмежень проти Гавани.
“Вони шукають новий привід, щоб продовжувати свій політичний геноцид проти Куби”, – наголосив Діас-Канель.
Варто зазначити, що посилення американських санкцій і обмеження нафтових постачань поглибили найважчу економічну кризу на Кубі за останні десятиліття. Острів потерпає від дефіциту пального, тривалих відключень електроенергії та періодичних масштабних збоїв у роботі енергосистеми.
Через нестачу пального серйозно постраждав громадський транспорт, а навчальний рік довелося завершити раніше. Частина міжнародних компаній, зокрема у туристичній і фінансовій галузях, припинила або скоротила діяльність на Кубі.
Сполучені Штати натомість покладають відповідальність за кризу на кубинську владу, звинувачуючи її у неефективному управлінні економікою та недостатніх інвестиціях у застарілу інфраструктуру. Гавана наполягає, що ключовою причиною становища є багаторічне ембарго та нові обмеження на постачання енергоносіїв.
Промова Діас-Канеля стала частиною заходів до 73-ї річниці нападу прихильників Фіделя Кастро на казарми Монкада та Карлос Мануель де Сеспедес у 1953 році. Ці події вважають початком повстання, яке через кілька років призвело до повалення режиму Фульхенсіо Батісти.
Президент подякував міжнародним організаціям і країнам, які надсилають Кубі гуманітарну допомогу, та закликав Вашингтон припинити санкції й нафтову блокаду.
“Дозвольте Кубі жити в мирі. І дозвольте жити в мирі найблагороднішим представникам американського народу, які історично боролися за права інших народів, не очікуючи визнання і часто стикаючись із переслідуваннями, ув’язненням та ризиком для власного життя”, – заявив він.
Діас-Канель також відкинув твердження про загрозу з боку Гавани.
“Куба не становить загрози ані Сполученим Штатам, ані будь-якій іншій країні світу”, – підсумував кубинський президент.
- 10 травня Держсекретар США Марко Рубіо оголосив про запровадження нових санкцій проти військово-промислового сектору Куби, його керівництва та державної компанії у галузі природних ресурсів.
- Президент США Дональд Трамп пожартував, що Військово-морські сили США захоплять Кубу на зворотному шляху з Ірану.
- Як повідомили в Білому домі, президент США Дональд Трамп 1 травня підписав указ про запровадження нових санкцій, спрямованих проти високопоставлених кубинських посадовців та пов’язаних із ними структур.
У ніч на 26 липня Сили оборони України вдарили по низці військових і воєнно-економічних об’єктів Росії. Зокрема мовиться про ураження об’єкта “Чорноморнафтогаз” у Криму, ретранслятора управління ударними безпілотниками та низки інших важливих воєнних і воєнно-економічних цілей РФ.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі звинуватив Україну в атаці на іранське торговельне судно в Каспійському морі, внаслідок якої загинув моряк. Він заявив, що дії Києва не залишаться без відповіді.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, перебуваючи з дводенним візитом у Дамаску, закликав скасувати усі санкції, запроваджені проти Сирії за часів поваленого Башара Асада.
Президент Куби Мігель Діас-Канель назвав посилені санкції та нафтову блокаду з боку США “політичним геноцидом”. Він заявив, що Вашингтон використовує Гавану як зовнішнього ворога, щоб пояснити внутрішні протести та економічну нерівність.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт назвав смертельний напад на учасників прайду в Берліні ісламістським терактом. Поліція розшукує 21-річного підозрюваного, якого раніше пов’язували з радикальним середовищем.