Президент Південної Кореї проведе зустріч з українським міністром оборони Умєровим
Джерело: Yonhap
Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль планує зустріч з українською делегацією на чолі з міністром оборони Рустемом Умєровим. Візит делегації до Південної Кореї розпочався в середу, 27 листопада, і вже на сьогодні заплановані переговори з міністром оборони Кім Йон Хюном.
Однією з ключових тем обговорень стане передача розвідданих про можливе розміщення північнокорейських військ у Росії. Умєров також сподівається отримати підтримку Південної Кореї у військових зусиллях України.
Візит делегації було узгоджено приблизно місяць тому, коли президент України Володимир Зеленський під час телефонної розмови з Юном Сук Йолем анонсував її прибуття до Сеула. Юн тоді зазначив, що Південна Корея може розглянути надання збройної підтримки Україні, залежно від обсягів військової співпраці між Росією та Північною Кореєю.
Україна раніше звертала увагу на необхідність посилення своєї обороноздатності, зокрема, через забезпечення зенітними ракетно-артилерійськими системами для протидії російським атакам. У вівторок український міністр закордонних справ Андрій Сибіга висловив надію на поглиблення співпраці з Південною Кореєю щодо обміну інформацією про взаємодію Москви та Пхеньяна.
- Українська делегація на чолі з міністром оборони Рустемом Умеровим планує відвідати Південну Корею з проханням про військову допомогу, повідомило джерело South China Morning Post.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.