Президент Румунії оприлюднив закон, за яким країна дарує Україні систему Patriot
Джерело: румунська служба Радіо Свобода
Президент Румунії Клаус Йоганніс 5 вересня оприлюднив закон про передачу в дар Україні зенітно-ракетного комплексу Patriot.
“Після оприлюднення закону уряд може видати урядове рішення про передачу, як написано в законі. Цим процесом керує міністерство оборони”, – сказав речник уряду Міхай Константін.
Румунія ухвалила передачу системи 20 червня та попросила США надати аналогічну. Законопроєкт про безоплатну передачу прийнято Палатою депутатів 3 вересня – після схвалення в Сенаті 2 вересня.
Законопроєкт міністерства національної оборони Румунії передбачає, що завершення акту дарування системи Patriot зміцнить регіональні безпекові позиції Румунії та партнерські відносини з США. Румунія передасть одну з семи систем Patriot конфігурації 3+, які вона придбала у США.
Довідка: конфігурація 3+ є найсучаснішою версією системи Patriot, використовуваною США та близько 20 союзниками. Її оснащено високоефективними радіолокаційними системами і ракетами PAC-3, здатними вражати балістичні ракети на відстані до 20 км. Батарея містить чотири ракети PAC-3 (на відміну від попередньої версії PAC-2 з однією ракетою). Вартість системи Patriot становить близько 1 мільярда доларів, а кожної ракети — близько 4 мільйонів доларів.
- Після збиття українського винищувача F-16 під час масованої атаки Росії виникла підозра, що причиною могла бути помилка дружнього вогню з ракетної системи Patriot. Проте, за даними The New York Times, американські військові офіційні особи вважають таку версію малоймовірною.
- 21 липня президент Володимир Зеленський повідомив про посилення української ППО. Зокрема в Україну вже прибув комплекс Patriot з Німеччини.
- Україна потребує близько 25 зенітних ракетних комплексів Patriot, аби бути спроможною захистити своє небо від атак РФ.
Гендиректор німецького оборонного концерну Rheinmetall Армін Паппергер не очікує, що російсько-українська війна завершиться найближчим часом, оскільки Росія не зацікавлена у припиненні бойових дій.
Українська делегація на переговорах у Женеві розділилася на два крила через розбіжності стосовно термінів можливого укладення мирної угоди.
Європейський парламент наполягає на цілковитій забороні російської сталі, аби обмежити доходи Москви, втім, кілька урядів ЄС все ще покладаються на її імпорт. Предметні переговори розпочнуться наступного тижня.
Спроба ЄС запровадити санкції проти іноземних портів і банків, котрі допомагають Росії продавати нафту, постала перед опором всередині блоку. Це створює ризик значного пом’якшення нового пакета обмежень.
Малий бізнес в Україні зазнає серйозних труднощів через часті удари Росії по енергетичній інфраструктурі країни, що спричиняє тривалі відключення електроенергії, води та теплопостачання під час зимового сезону при температурах −20 °C.