Президент Румунії оприлюднив закон, за яким країна дарує Україні систему Patriot
Джерело: румунська служба Радіо Свобода
Президент Румунії Клаус Йоганніс 5 вересня оприлюднив закон про передачу в дар Україні зенітно-ракетного комплексу Patriot.
“Після оприлюднення закону уряд може видати урядове рішення про передачу, як написано в законі. Цим процесом керує міністерство оборони”, – сказав речник уряду Міхай Константін.
Румунія ухвалила передачу системи 20 червня та попросила США надати аналогічну. Законопроєкт про безоплатну передачу прийнято Палатою депутатів 3 вересня – після схвалення в Сенаті 2 вересня.
Законопроєкт міністерства національної оборони Румунії передбачає, що завершення акту дарування системи Patriot зміцнить регіональні безпекові позиції Румунії та партнерські відносини з США. Румунія передасть одну з семи систем Patriot конфігурації 3+, які вона придбала у США.
Довідка: конфігурація 3+ є найсучаснішою версією системи Patriot, використовуваною США та близько 20 союзниками. Її оснащено високоефективними радіолокаційними системами і ракетами PAC-3, здатними вражати балістичні ракети на відстані до 20 км. Батарея містить чотири ракети PAC-3 (на відміну від попередньої версії PAC-2 з однією ракетою). Вартість системи Patriot становить близько 1 мільярда доларів, а кожної ракети — близько 4 мільйонів доларів.
- Після збиття українського винищувача F-16 під час масованої атаки Росії виникла підозра, що причиною могла бути помилка дружнього вогню з ракетної системи Patriot. Проте, за даними The New York Times, американські військові офіційні особи вважають таку версію малоймовірною.
- 21 липня президент Володимир Зеленський повідомив про посилення української ППО. Зокрема в Україну вже прибув комплекс Patriot з Німеччини.
- Україна потребує близько 25 зенітних ракетних комплексів Patriot, аби бути спроможною захистити своє небо від атак РФ.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.
Бельгія поінформувала Раду Європи про намір стати однією із держав-засновниць Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Центр протидії дезінформації заперечив інформацію про нібито запровадження в Україні “трудової повинності”, наголосивши, що жодних відповідних законопроєктів не існує.