Президент Румунії оприлюднив закон, за яким країна дарує Україні систему Patriot
Джерело: румунська служба Радіо Свобода
Президент Румунії Клаус Йоганніс 5 вересня оприлюднив закон про передачу в дар Україні зенітно-ракетного комплексу Patriot.
“Після оприлюднення закону уряд може видати урядове рішення про передачу, як написано в законі. Цим процесом керує міністерство оборони”, – сказав речник уряду Міхай Константін.
Румунія ухвалила передачу системи 20 червня та попросила США надати аналогічну. Законопроєкт про безоплатну передачу прийнято Палатою депутатів 3 вересня – після схвалення в Сенаті 2 вересня.
Законопроєкт міністерства національної оборони Румунії передбачає, що завершення акту дарування системи Patriot зміцнить регіональні безпекові позиції Румунії та партнерські відносини з США. Румунія передасть одну з семи систем Patriot конфігурації 3+, які вона придбала у США.
Довідка: конфігурація 3+ є найсучаснішою версією системи Patriot, використовуваною США та близько 20 союзниками. Її оснащено високоефективними радіолокаційними системами і ракетами PAC-3, здатними вражати балістичні ракети на відстані до 20 км. Батарея містить чотири ракети PAC-3 (на відміну від попередньої версії PAC-2 з однією ракетою). Вартість системи Patriot становить близько 1 мільярда доларів, а кожної ракети — близько 4 мільйонів доларів.
- Після збиття українського винищувача F-16 під час масованої атаки Росії виникла підозра, що причиною могла бути помилка дружнього вогню з ракетної системи Patriot. Проте, за даними The New York Times, американські військові офіційні особи вважають таку версію малоймовірною.
- 21 липня президент Володимир Зеленський повідомив про посилення української ППО. Зокрема в Україну вже прибув комплекс Patriot з Німеччини.
- Україна потребує близько 25 зенітних ракетних комплексів Patriot, аби бути спроможною захистити своє небо від атак РФ.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.