Президент Румунії оприлюднив закон, за яким країна дарує Україні систему Patriot
Джерело: румунська служба Радіо Свобода
Президент Румунії Клаус Йоганніс 5 вересня оприлюднив закон про передачу в дар Україні зенітно-ракетного комплексу Patriot.
“Після оприлюднення закону уряд може видати урядове рішення про передачу, як написано в законі. Цим процесом керує міністерство оборони”, – сказав речник уряду Міхай Константін.
Румунія ухвалила передачу системи 20 червня та попросила США надати аналогічну. Законопроєкт про безоплатну передачу прийнято Палатою депутатів 3 вересня – після схвалення в Сенаті 2 вересня.
Законопроєкт міністерства національної оборони Румунії передбачає, що завершення акту дарування системи Patriot зміцнить регіональні безпекові позиції Румунії та партнерські відносини з США. Румунія передасть одну з семи систем Patriot конфігурації 3+, які вона придбала у США.
Довідка: конфігурація 3+ є найсучаснішою версією системи Patriot, використовуваною США та близько 20 союзниками. Її оснащено високоефективними радіолокаційними системами і ракетами PAC-3, здатними вражати балістичні ракети на відстані до 20 км. Батарея містить чотири ракети PAC-3 (на відміну від попередньої версії PAC-2 з однією ракетою). Вартість системи Patriot становить близько 1 мільярда доларів, а кожної ракети — близько 4 мільйонів доларів.
- Після збиття українського винищувача F-16 під час масованої атаки Росії виникла підозра, що причиною могла бути помилка дружнього вогню з ракетної системи Patriot. Проте, за даними The New York Times, американські військові офіційні особи вважають таку версію малоймовірною.
- 21 липня президент Володимир Зеленський повідомив про посилення української ППО. Зокрема в Україну вже прибув комплекс Patriot з Німеччини.
- Україна потребує близько 25 зенітних ракетних комплексів Patriot, аби бути спроможною захистити своє небо від атак РФ.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.