У Німеччині обговорюють перейменування вулиць Леніна

Джерело: Bild

У Німеччині обговорюють перейменування вулиць, названих на честь діячів радянського періоду, свідчить заява уповноваженої Бундестагу у справах жертв диктатури Евелін Цупке.

На сході ФРН досі існує понад десяток вулиць імені Володимира Леніна, а також вулиці, названі на честь Отто Гротеволя та Вільгельма Піка. Цупке пояснила, що такі назви не відповідають цінностям сучасної Німеччини. За її словами, через 35 років після об’єднання країни вулиці не повинні носити імена Леніна, Гротеволя або Піка, оскільки ці особи пов’язані з репресіями та стражданнями людей. Вона вважає, що місцева влада має проявляти ініціативу та замінити радянсько-соціалістичні назви на імена тих, хто боровся проти диктатури НДР.

У різних містах зберігаються назви, пов’язані з сільськогосподарськими виробничими кооперативами, які часто створювалися через примусову колективізацію, пише Bild. У Зандерсдорф-Брене існує вулиця, назва якої пов’язана з соціалістичними трудовими рекордами. У районі Вайсенфельс-Борау в Саксонії-Ангальт перетинаються вулиці Леніна, Німецько-радянської дружби та Вільгельма Піка. Представники місцевої адміністрації зазначають, що перейменування можливе, але рішення мають підтримати самі мешканці.

Гостра дискусія триває в громаді Єріхов (Саксонія-Ангальт), де влада вирішила змінити назви вулиць, серед яких вулиці Леніна, Піка та Ернста Тельмана. Проти виступила місцева партія “Альтернатива для Німеччини”. Спір дійшов до вищого адміністративного суду, який має оголосити рішення 26 січня. Мешканці заявляють, що нібито побоюються бюрократичних складнощів, пов’язаних зі зміною адрес. У Науені влада зазначає, що питання може вирішувати лише міська рада, втім, наразі ніхто не вносив пропозицій щодо зміни назви вулиці Леніна.

28 вересня 2014 року у Харкові знесли пам’ятник Леніну висотою 20 метрів. Він простояв на майдані Свободи 50 років та вважався найбільшим пам’ятником Леніну в Україні.
У польському Щецині демонтували ще один пам’ятник, що був присвячений Червоній армії. За минулі півтора року з ініціативи Інституту національної пам’яті у країні знесли понад 30 радянських об’єктів.
Фінське державне керівництво розглядає можливість на законодавчому рівні заборонити використання радянських та нацистських символів через їхнє “сприяння дискримінації та розпалюванню ненависті”.
У столиці перейменували ще 10 бібліотек, назви яких пов’язані з Російською Федерацією та радянською ідеологією.