Президенту Південної Кореї висунули звинувачення у повстанні через указ про воєнний стан
Джерело: Reuters.
Прокуратура Південної Кореї пред’явила президенту Юн Сук Йолю звинувачення у повстанні після його указу про введення воєнного стану 3 грудня. Це рішення стало безпрецедентним для країни, адже якщо Юна визнають винним, йому загрожує довічне ув’язнення або смертна кара.
Юна було заарештовано 15 січня, і з того часу він перебуває в ізоляції. Сам президент стверджує, що указ мав попереджувальний характер для виходу з політичної кризи, а не планувався як реальний крок.
Опозиційний парламент вже оголосив імпічмент Юну, і зараз тривають слухання у Конституційному суді щодо його усунення з посади. У разі остаточного усунення президента нові вибори мають відбутися протягом 60 днів.
Водночас адвокати Юна критикують дії прокуратури, називаючи їх політично вмотивованими. Ситуація викликала політичну нестабільність у країні, яка є ключовим союзником США в Азії.
- Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль, усунутий від виконання обов’язків після оголошення імпічменту, відмовився давати свідчення у справі про введення воєнного стану. Його заяви з’явилися у рукописному листі, оприлюдненому після затримання для допиту.
- У Південній Кореї затримали президента Юн Сук Йоля після того, як йому оголосили імпічмент у зв’язку зі справою про запровадження воєнного стану.
- Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль не планує брати участь у першому судовому засіданні щодо імпічменту, яке заплановане на 14 січня. Причиною стало занепокоєння щодо його особистої безпеки, заявив його адвокат Юн Гап Ген.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.