Президенту Південної Кореї висунули звинувачення у повстанні через указ про воєнний стан
Джерело: Reuters.
Прокуратура Південної Кореї пред’явила президенту Юн Сук Йолю звинувачення у повстанні після його указу про введення воєнного стану 3 грудня. Це рішення стало безпрецедентним для країни, адже якщо Юна визнають винним, йому загрожує довічне ув’язнення або смертна кара.
Юна було заарештовано 15 січня, і з того часу він перебуває в ізоляції. Сам президент стверджує, що указ мав попереджувальний характер для виходу з політичної кризи, а не планувався як реальний крок.
Опозиційний парламент вже оголосив імпічмент Юну, і зараз тривають слухання у Конституційному суді щодо його усунення з посади. У разі остаточного усунення президента нові вибори мають відбутися протягом 60 днів.
Водночас адвокати Юна критикують дії прокуратури, називаючи їх політично вмотивованими. Ситуація викликала політичну нестабільність у країні, яка є ключовим союзником США в Азії.
- Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль, усунутий від виконання обов’язків після оголошення імпічменту, відмовився давати свідчення у справі про введення воєнного стану. Його заяви з’явилися у рукописному листі, оприлюдненому після затримання для допиту.
- У Південній Кореї затримали президента Юн Сук Йоля після того, як йому оголосили імпічмент у зв’язку зі справою про запровадження воєнного стану.
- Президент Південної Кореї Юн Сук Йоль не планує брати участь у першому судовому засіданні щодо імпічменту, яке заплановане на 14 січня. Причиною стало занепокоєння щодо його особистої безпеки, заявив його адвокат Юн Гап Ген.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.