Прокуратура Відня пояснила, чому затримала журналістів «Української правди»
Прокуратура Відня заявила, що підставою для затримання журналістів «Української правди» Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка стали свідчення очевидців, які нібито бачили трьох чоловіків під час спостереження за певним об’єктом.
Про це йдеться в релізі прокуратури Відня, який цитує «Українська правда».
У відомстві повідомили, що розслідують справу щодо двох громадян України, які вже перебувають під вартою за підозрою у шпигунстві. У межах цього розслідування підозри виникли ще щодо однієї людини.
У ході розслідування посилилася підозра щодо ще однієї особи. Ця підозра ґрунтувалася, зокрема, на наявних свідченнях очевидців, згідно з якими трьох чоловіків помітили під час спостереження за об’єктом, а також на тому, що спостереження здійснювалися в той самий період і в однаковий спосіб, — зазначили в прокуратурі.
На підставі цих відомостей відомство отримало судовий дозвіл на затримання третьої людини. Ще одного чоловіка, який перебував в автомобілі під час затримання, поліція заарештувала за власною ініціативою через підозру в його причетності до групи.
У прокуратурі наголосили, що на момент затримання не знали, що йдеться про журналіста-розслідувача та оператора «Української правди».
Під час допитів правоохоронцям вдалося підтвердити, що журналісти здійснювали спостереження. Водночас зв’язок із двома підозрюваними, які вже перебували під вартою, встановити не вдалося. Через це у Відні ухвалили рішення звільнити обох затриманих.
У прокуратурі також заявили, що затримання не були пов’язані з професійною діяльністю журналістів, а рішення про арешт вважають обґрунтованими з огляду на обставини, відомі правоохоронцям на той момент.
Редакція «Української правди» вважає дії австрійських правоохоронців щодо журналістів необґрунтованими та непропорційними. У виданні звернули увагу, що однією з підстав для затримання стали відомості від третіх осіб, однак прокуратура не пояснила, як перевіряла їхню достовірність.
В УП зазначили, що у Відні перебуває Руслан Кравченко, обставини перебування якого становлять суспільний інтерес і потребують журналістської уваги.
Австрійська правова система не повинна ставати інструментом захисту від такої уваги, — наголосили в редакції.
У виданні також закликали перевірити, чи не використав хтось австрійські правоохоронні органи для перешкоджання журналістській діяльності. Окремої правової оцінки, на думку редакції, потребують дії людей, які повідомили про ймовірне вчинення злочину. Необхідно встановити, чи були їхні свідчення достовірними та чи не поширювали вони свідомо неправдиву або викривлену інформацію.
Крім того, в «Українській правді» вважають, що австрійські правоохоронці могли перевищити повноваження. У редакції вимагають пояснити, чому під час затримання застосовували силу, чому журналістів так довго утримували, на яких підставах вилучили їхні засоби зв’язку та чому обставини справи не можна було перевірити менш обмежувальними методами.
Окремо видання звернуло увагу на відсутність у заяві прокуратури пояснень щодо пошкодження та часткової втрати майна журналістів.
Редакція разом з адвокатами домагатиметься повної перевірки обставин затримання, встановлення відповідальності за можливі порушення, з’ясування причин втрати майна та відшкодування завданої шкоди.
Що відомо про затримання
Про затримання Ткача 8 жовтня повідомила головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва. Журналіст перебував у Відні разом із колегою Ярославом Бондаренком, виконуючи редакційне завдання, пов’язане з пошуком колишнього генпрокурора Руслана Кравченка.
Редакція вважала затримання незаконним і вимагала звільнення журналіста та офіційного пояснення дій австрійських правоохоронців.
Після повідомлення про затримання українське посольство звернулося до австрійської сторони, а консул запросив доступ до Ткача та пояснення обставин події.
У МЗС наголосили, що захист прав громадян України залишається пріоритетом, а дипломати продовжують підтримувати зв’язок з австрійською стороною.
- 27 лютого поблизу кордону з Білоруссю затримали українського журналіста Михайла Ткача разом з відеооператором Ярославом Бондаренком, котрі готували матеріал про транзит продукції між Польщею та РФ і РБ. Посол України у Польщі зауважив, що поліціянти одразу пояснили причину перевірки журналіста, зазначивши, що зреагували на повідомлення про осіб, котрі здійснювали зйомку у районі залізничних колій.
Увечері 12 жовтня російські війська атакували Харків керованими боєприпасами типу «бандероль». Один із них влучив у житлову п’ятиповерхівку в Холодногірському районі. Відомо щонайменше про п’ятьох постраждалих, під завалами можуть перебувати люди.
Прокуратура Відня заявила, що підставою для затримання журналістів «Української правди» Михайла Ткача та Ярослава Бондаренка стали свідчення очевидців, які нібито бачили трьох чоловіків під час спостереження за певним об’єктом.
На Тернопільщині чоловік у стані алкогольного сп’яніння зателефонував до поліції та зажадав приїзду правоохоронців, заявивши, що хоче влаштувати на них полювання. Він погрожував стріляти в поліцейських і стверджував, що має зброю.
Фінляндія частково укріпила кордон із Росією, проте наразі не планує будувати масштабні оборонні споруди, подібні до тих, які зводять Польща та країни Балтії. До таких заходів країна вдаватиметься лише за появи безпосередньої загрози нападу.
Колишній спецпредставник президента США з питань України, генерал Кіт Келлог не погоджується з думкою, що ініціатива у війні між Росією та Україною, зокрема через укладену зі США дизельну угоду, переходить на бік Москви.