Прокурори направили до суду справу про розтрату директорки музею «Київська фортеця»
Джерело: пресслужба Київської міської прокуратури
Київська міська прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт стосовно директорки Національного історико-архітектурного музею “Київська фортеця”, котру звинувачують у розтраті бюджетних коштів під час реставрації.
Нині передано до суду обвинувальний акт відносно директорки музею у розтраті бюджетних коштів в особливо великих розмірах. Санкція інкримінованої статті передбачає позбавлення волі від 7 до 12 років.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період 2020 – 2021 років директоркою музею “Київська фортеця” укладено договори з приватною підрядною компанією, предметом яких виступало “Реставрація Башти № 4 Київської фортеці”, яка є пам’яткою містобудування та архітектури національного значення, – мовиться у повідомленні.
Одним з елементів реставрації була заміна покрівельного матеріалу вказаної башти із загальною вартістю листів покриття в сумі 1,4 млн гривень.
Зауважується, що під час слідства проведено хімічну, будівельно-технічну, товарознавчу та економічну експертизи, якими встановлено завищення вартості вказаних листів покриття в розмірі майже 900 тис. гривень, тобто майже утричі.
- Ексзаступнику міністра юстиції повідомлено про підозру у розтраті чужого майна на понад 10 мільйонів гривень.
- СБУ викрила схему розкрадання коштів із бюджету Києва, які призначались на ліквідацію надзвичайних ситуацій у місті під час війни.
- За клопотанням Державного бюро розслідувань суд арештував будинок, авто та 5,5 мільйона гривень полковника ДСНС, який під час війни налагодив схему крадіжки та продажу пального, призначеного для ліквідації наслідків ракетних обстрілів у Запорізькій області.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.