Прифронтове життя Запоріжжя в документальному кіно
Авторка Алла Мегель
Жителям північно-західних регіонів, що час від часу потерпають від ворожих ракет та шахедів, життя у таких місцях, як Запорізька область, часом видається чередою безкінечних повітряних тривог та постійним сидінням в укриттях. Так часто буває, кажуть фронтовики, що по новинах страшніше дивитись, ніж переживати на місці. Чи це правда?
- Як живуть цивільні на прифронтових територіях?
- З чого складаються неповторні миті їх щоденного життя?
- Що вони пережили й переживають? Про що мріють?
Враховуючи те, що лінія фронту сягає майже 4 тис. кілометрів, вздовж неї знаходиться величезна кількість малих громад, кожна з яких має свої відповіді на ці питання, свою велику історію спротиву.
Кожна з цих історій заслуговує на те, щоб її задокументували для нащадків. Це потрібно розказати назагал, ще й для того, аби поглибити зв’язки всередині громад та їх зв’язок з рештою України і світу. Саме для цього команда, що складається з членів ГО “ВГО “Рушійна Сила” та фронтового продакшену “Сектор Правди” вирушила у прифронтове Запоріжжя.
“Мешканці Комишуваської та Кушугумської громад до цього часу ще не ставали героями документальних проєктів, – розповідає режисерка продакшену Марія Яремчук, – журналістські сюжети, відзняті на їх території, майже стовідсотково стосуються фіксації руйнувань від обстрілів і обходять питання, як війна руйнує людські життя і стосунки. Найглибшим враженням від роботи над проєктом було саме це: як жахіття війни змінюють людей, їх характери, мрії, ставлення до життя”.
Двосерійне “Прифронтове життя” – далеко не перша документальна робота “Сектора Правди” про війну. Продакшн був заснований у 2015 році й має в своєму доробку вже понад 400 робіт – фронтових короткометражок, історичних фільмів, телевізійних проєктів, воєнної документалістики. Нещодавно Марія Яремчук презентувала стрічку “Барс. Незакінчена справа”, присвячену пам’яті фронтового побратима. А трохи раніше – документальну серію “Зранені війною” – свідчення людей, що постраждали від російських загарбників на Київщині та Чернігівщині.
Нині ж Марія та її команда знімали хроніки прифронтових громад – історії людей, у яких війна забрала все, та не змогла зламати їх дух.
“Прифронтове життя” – двосерійний фільм-інтерв’ю, де спікерами виступають звичайні мешканці районних центрів Запоріжжя. Кожен/кожна з них розповідає свою власну історію, що складається з втрат, пережитого страху і щоденної невпинної роботи на перемогу. Кожна розповідь – унікальне свідчення, задокументоване не тільки для історії, але й для наступних судів над країною-загарбником.
У цих простих історіях стільки пекучого болю, що людям з іншим досвідом війни складно зрозуміти: чому ці жінки й чоловіки залишаються у такому небезпечному місці? Чому не поїхали? Чому не сховались?
Відповіді різні:
- А куди йти? У нас вже нічого немає?
- А як же робота? Її ж теж потрібно комусь робити?
- Люди довіряють, як я можу їх підвести?
- Нема коли про це думати.
Люди працюють у полях, 3 гуманітарних центрах. Вони – зранені війною – збирають допомогу фронтовикам. Не можуть грошима – готують їсти, печуть хліб і смаколики. Спечені вночі булочки ще теплими доїжджають на передову. Звідси до неї – кілька кілометрів.
Що дає їм сили? Наснагу? Хоробрість?
Колись Головнокомандувач Збройних Сил Валерій Залужний сказав:
- Наша головна зброя – це єдність.
Силу цих простих слів відчуваєш, коли дивишся і слухаєш історії мешканців Кушугумської та Комишуваської територіальних громад Запорізької області. Єдність для них – не просто красиве слово. Це – і спільний досвід пережитого, і умова подальшого виживання, і стержень, на якому тримається їх незламний дух і віра в нашу перемогу.
Проєкт “Прифронтове життя” – це також внесок в перемогу. Адже команда “Сектора правди” всіма можливими засобами кінематографа намагається передати глядачам головний меседж фільму, який доносять його герої – місцеві жителі, волонтери, представники влади, тимчасово переміщені особи, люди з інвалідністю:
- Війна – це велике горе, що прийшло на нашу землю, торкнулось кожного і опалило всіх. І протистояти цьому горю ми можемо тільки разом.
(кадр із фільму “Прифронтове життя”)
Телевізійна прем’єра дилогії “Прифронтове життя” пройде на Тернопільському обласному каналі ТВ-4 у листопаді цього року. Офлайн покази також відбудуться на Тернопільщині у листопаді.
А для широкого кола глядачів документальну двосерійну стрічку буде представлено на стримінговій платформі Київстар ТБ безкоштовно.
У травні кількість ударів по російських нафтопереробних заводах досягла рекордного рівня, що посилило ризики скорочення переробки нафти та дефіциту пального в літній період.
У Вашингтоні біля посольства Росії відбулася акція на підтримку України, котру влаштував американський ветеран, а нині захисник України у складі Третьої окремої штурмової бригади.
Уся ключова логістика російських окупантів на Луганщині перебуває під вогневим контролем українських сил після того, як дрони Третього армійського корпусу ЗСУ уразили російські цілі на КПП “Ізварине” у глибокому тилу ворога — за 205 км від лінії фронту.
1 червня 2025 року Служба безпеки України провела спецоперацію “Павутина”, під час якої було завдано ударів по стратегічній авіації Росії на чотирьох військових аеродромах.
Виконувач обов’язків міністра оборони Румунії Раду Міруце не підтвердив заяву президента країни Нікушора Дана про те, що російський безпілотник, який впав на житловий будинок у місті Галац 29 травня, змінив траєкторію після перехоплення українською ППО.