Прикордонник розповів, як у першу ніч на позиціях знищив ворожий танк та БМП

Джерело: ДПСУ

Військовослужбовець Державної прикордонної служби України на псевдо “Лезо” розповів, як його підрозділу вдалось знищити ворожу піхоту, танк та БМП за допомогою ручних протитанкових гранат.

За словами прикордонника, це був перший день, коли його підрозділ прибув на позиції. Відразу ворожа піхота за підтримки броньованої техніки намагалася наступати на позиції українських захисників.

“Вночі ми заїхали. Вранці до нас прорвався танк. Без піхоти, без нікого. І пів дня “жужав”. Десь через пів години — годину пішла піхота”, — уточнив “Лезо”.

Зауважив, що піхоти було лише декілька осіб. Прикордонникам вдалось їх ліквідувати, а вже під вечір приїхав танк з БМП.

“Ти бачиш, як на тебе ломиться така машина. І страшно щось робити. А потім якийсь рефлекс спрацював. Захотілось жити. Взяв РПГ і почав стріляти”, — зазначив військовослужбовець.

Він також додав, що вдома у нього – двоє маленьких дітей, і йому якнайшвидше хочеться до них повернутись.

“Вже як штурм пройшов, якась радість була, але радість не тому, що підбив (танк та БМП, — ред.), а тому, що живий. Хочеться додому. Хочеться спокійного життя”, — наголосив “Лезо”.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.