Путін бреше про «могутність» російської економіки – The Guardian
Джерело: The Guardian
Міністри фінансів країн-членів ЄС закликають до посилення санкцій на тлі ознак ослаблення воєнної машини Москви.
Володимир Путін “торгує брехнею” про силу російської економіки, яку необхідно спростувати, заявили міністри фінансів восьми країн-членів ЄС, зважаючи на зростаючі ознаки погіршення ситуації в умовах жорстких санкцій.
Про це розповіли міністри фінансів Швеції, Данії, Естонії, Фінляндії, Литви, Латвії, Нідерландів та Польщі.
Вони кажуть, що є ознаки “совєтизації” економіки з багатьма характерними рисами колишнього СРСР, включаючи експропріацію приватних активів для фінансування державних витрат, “повну зневагу до соціального та економічного добробуту населення” та переорієнтацію економіки на війну в Україні.
“Якщо Путін залишиться на цьому шляху, довгострокова шкода російській економіці буде значною”, – пишуть вони у спільній статті в The Guardian.
На їхню думку, західним демократіям вкрай необхідно закрутити гайки на тлі побоювань, що завтра в Україні припиниться вогонь, і Росія витратить наступні кілька років на перегрупування своєї ослабленої економіки для другої атаки на Європу.
“Ресовєтизувавши” російську економіку, Путін поставив її на шлях власного занепаду. Тепер настав час для Заходу посилити тиск ще більше. Підтримка України та підрив здатності Росії вести війну на кожному кроці має бути пріоритетом кожної демократичної країни”, – заявили вони.
Президент Володимир Путін і його авторитарний режим поширюють неправдиву інформацію про те, що російська економіка – сильна, а її військова машина не постраждала від західних санкцій. Це брехня, яку необхідно спростувати, переконані міністри.
“Насправді є багато ознак того, що російська воєнна економіка погіршується. Санкції та інші заходи з ослаблення російської економіки ефективні, але можна зробити ще більше. Ми повинні продовжувати посилювати тиск на путінський режим і підтримувати Україну”.
Міністри закликали колег з Європи та США бути уважнішими до обходу санкцій і підтримати швидку реалізацію угоди G7 про надання Україні кредитів до 50 млрд євро коштом заморожених російських активів. Кремль заявив, що звернеться до суду через заморожені резерви після вторгнення в Україну. Міністри також хочуть посилити санкції на енергетичні, фінансові та технологічні продукти для закриття обхідних шляхів.
- Рада ЄС продовжила дію економічних санкцій проти РФ за агресію проти України ще на наступні шість місяців продовжила – до 31 січня 2025 року.
- 18 липня Велика Британія запровадила санкції проти 11 суден, які транспортують нафту з Росії, включаючи “Залив Амурський” і СКФ “Печора”.
- Міністерство фінансів США повідомило у п’ятницю, 19 липня, що вводить санкції щодо двох лідерів російської хакерської групи Cyber Army of Russia Reborn через їх роль у нападах на критичну інфраструктуру США.
- У Bloomberg заявили, що Велика Британія та інші європейські держави планують викрити нові приклади російської дезінформації, оскільки вони прагнуть більш наполегливої відповіді на ймовірне втручання Кремля у західні вибори.
- Центральний депозитарій цінних паперів Казахстану закликав своїх клієнтів вивести російські цінні папери з обігу. Рішення зумовлене блокувальними санкціями США проти російського Національного розрахункового депозитарію.
У Берліні планують знести бункер, який залишився від комплексу Нової рейхсканцелярії Адольфа Гітлера. На цій ділянці хочуть збудувати житло та офіси, але історики закликають зберегти об’єкт.
Демократи у Палаті представників США провели закрите обговорення поправки, яка може обмежити фінансування Ізраїлю. Частина партії підтримує ідею, але інші побоюються, що документ написаний надто широко і може зачепити не лише військову допомогу.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган різко відкинув рішення Ізраїлю офіційно визнати геноцид вірмен. Він заявив, що Анкара не сприймає звинувачень від країни, яку сама звинувачує у злочинах у Газі.
Центр протидії фінансуванню тероризму оголосив скоординовані санкції проти фінансових структур, пов’язаних із “Хезболлою”. До списку потрапили п’ять організацій і 16 осіб.
Норвегія вийшла до 1/8 фіналу чемпіонату світу-2026 після перемоги над Кот-д’Івуаром з рахунком 2:1. Вирішальний гол на 86-й хвилині забив Ерлінг Голанд.