У Венесуелі поновили звільнення політв’язнів після переговорів Родрігес і Трампа
Джерело: BBC.
У Венесуелі звільнили нову групу людей, яких правозахисні організації вважають політичними в’язнями. Це сталося через кілька днів після зустрічі тимчасової президентки країни Делсі Родрігес із президентом США Дональдом Трампом у Нью-Йорку.
Віцепрезидент Foro Penal Гонсало Іміоб повідомив, що в ніч на 26 вересня з кількох місць ув’язнення вийшла “значна кількість” затриманих із політичних мотивів. Організація продовжує перевіряти кожен випадок, тому остаточної кількості звільнених поки не називає.
Серед тих, хто опинився на свободі, – Вілдер Васкес, якого у 2018 році засудили до п’яти років ув’язнення у справі про нібито підготовку замаху на тодішнього президента Ніколаса Мадуро. Foro Penal також підтвердила звільнення Мігеля Кастільйо Седеньйо, якого, за даними організації, утримували з червня 2019 року, та Франка Кабаньяса. Останній провів у в’язниці близько дев’яти років після того, як його пов’язали зі смертю поліцейського.
Влада Венесуели поки не робила окремої заяви щодо нової хвилі звільнень і не повідомляла, чи стали вони прямим наслідком переговорів Родрігес із Трампом. Їхня перша особиста зустріч відбулася 22 вересня на полях Генеральної асамблеї ООН. Родрігес очолює перехідну владу після того, як американські сили у січні захопили Ніколаса Мадуро.
Після зміни влади Каракас уже проводив масштабні звільнення ув’язнених, подаючи їх як крок до примирення. У квітні Foro Penal повідомляла про 768 звільнених із 8 січня, однак лише 186 із цих випадків організація безпосередньо пов’язувала з амністією.
Правозахисники водночас наголошували, що сотні людей і надалі залишаються за ґратами з політичних мотивів. Ще 19 вересня Foro Penal передала оновлений список із 344 таких ув’язнених представникам опозиції.
На тлі переговорів Вашингтона і Каракаса опозиція знову вимагає проведення вільних виборів. Родрігес під час виступу на Генасамблеї ООН заявила, що вибори у Венесуелі відбудуться, однак конкретної дати не назвала.
Питання виборів залишається особливо гострим після голосування 2024 року. Тоді виборча влада оголосила переможцем Мадуро, однак опозиція оприлюднила власні протоколи, за якими її кандидат Едмундо Гонсалес суттєво випереджав чинного президента. Результати викликали широкі міжнародні суперечки.
Каракас традиційно заперечує сам термін “політичні в’язні”, стверджуючи, що йдеться про людей, які порушували закон. Правозахисні організації, навпаки, протягом років звинувачували владу Мадуро у використанні арештів для придушення опозиції та критиків.
- Дональд Трамп під час першої особистої зустрічі з виконувачкою обов’язків президента Венесуели Делсі Родрігес обговорив боргову кризу країни та умови для майбутніх вільних виборів. Вашингтон заявляє, що готовий допомогти Каракасу з реструктуризацією боргу, але паралельно очікує відновлення незалежних політичних інституцій.
- Тимчасова президентка Венесуели Делсі Родрігес прибула до Нью-Йорка, де її делегація планує переговори зі США щодо енергетики, державного боргу та гірничої промисловості. За даними Reuters, сторони можуть підписати нові угоди вже цього тижня.
- Американська нафтова компанія Chevron планує інвестувати понад $7 млрд у свої спільні підприємства у Венесуелі та протягом наступних п’яти років подвоїти видобуток приблизно до 600 000 барелів на добу.
У неділю, 9 листопада, російські війська атакували важливий енергетичний об’єкт на Дніпропетровщині. Внаслідок удару в регіоні виникли масштабні відключення електроенергії.
Російські війська намагаються розділити Україну по Дніпру, завдаючи ударів по мостах та енергетичній інфраструктурі. Водночас влада щотижня оновлює заходи протидії таким атакам.
У вівторок, 10 листопада, на українсько-румунському кордоні тимчасово обмежать рух транспортних засобів через пункт пропуску «Солотвино — Сігету-Мармацієй». Обмеження діятимуть з 08:00 до 16:00 на в’їзд до Румунії.
Увечері 9 листопада російські війська завдали удару безпілотниками по енергетичній інфраструктурі Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок атаки понад 60 тисяч споживачів залишилися без електроенергії.
Європейські країни нарощують військову та фінансову підтримку України, однак поки не можуть повністю компенсувати можливе скорочення американської допомоги. Найбільша залежність Києва від Вашингтона зберігається у трьох сферах: протиповітряній обороні, військовій розвідці та супутниковому зв’язку.