Путін навмисне висуває нереалістичні умови про припинення війни, щоб їх не виконували – ЗМІ
Джерело: Bloomberg
Західні посадовці впевнені, що президент РФ Володимир Путін навмисне висуває нереалістичні умови щодо припинення війни в Україні, бо розуміє, що на них ніхто не погодиться.
Представники західних спецслужб зауважили, що очільник Кремля не готовий йти на компроміси щодо своїх вимог про території, миротворців та нейтралітету України. Це ускладнює намагання президента США Дональда Трампа досягти надійного врегулювання війни.
“Путін навмисне висунув максималістські вимоги перед перемовинами про припинення війни, які, як він знає, найімовірніше, будуть неприйнятними для українців та інших європейців. Російський лідер готовий продовжувати боротьбу, якщо не досягне своїх цілей”, – повідомили представники західних спецслужб на умовах анонімності.
Оцінка намірів Путіна ставить під сумнів його заяви про готовність до врегулювання війни. Це також суперечить заявам Трампа, який нещодавно сказав журналістам, що Путін хоче миру, а з Україною йому важче домовитись.
Офіційно у Кремлі наполягають, що відкриті до перемовин і хочуть “досягати своїх цілей мирними та дипломатичними заходами”.
“Якщо сьогодні і завтра буде показано, що Україна готова до перемовин, це буде інша історія”, – сказав речник Кремля Дмитро Пєсков.
Ще минулого тижня Bloomberg повідомляв, що Росія готова обговорити тимчасове перемир’я за умови, що вони визначатимуть, які миротворчі сили увійдуть в Україну. Серед іншого Кремль продовжує наполягати на нейтральному статусі, визнання захоплених територій та виступає проти розташування в Україні європейських військ.
Однак ці вимоги суперечать умовам “справедливого та стійкого мира”, який виклали союзники США – Велика Британія та Франція.
Західні спецслужби оцінюють, що Путін не бачить стимулів відступати від своїх умов, попри обіцянки Трампа завершити війну.
“Ризик полягає у тому, що Зеленського звинувачують у тому, що він не приймає жодну угоду, яка нав’язує такі умови, і бореться з ними, разом з європейськими сусідами, які його підтримують”.
Це може пришвидшити розкол у НАТО, який вже перебуває у напрузі через вимоги Трампа щодо Європи та його прихильності у бік Путіна.
“Є ознаки того, що Росія досягає успіху у своїй меті розділити НАТО, оскільки європейські лідери публічно ставлять під сумнів американську прихильність континенту та пришвидшено реалізують плани щодо витрат на оборону”.
Трамп наполягає, що хоче якнайшвидшого припинення війни. Він вважає, що Україна може повернути собі частину нині окупованих територій, а Путін погодиться на європейських миротворців.
Та сам Путін неодноразового заявляв, що вимагатиме міжнародного визнання окупованих територій – зокрема й тих частин, які не під контролем РФ – та демілітаризації України.
Ймовірно, це стане ще одним пунктом розбіжностей, оскільки саме сильна армія має вирішальне значення для гарантування безпеки України, заявили кілька європейських посадовців.
- The Telegraph: Путін буде змушений піти на перемовини, або США повністю озброять Україну.
У Південній Кореї перед судом постане власник ресторану з двома зірками Michelin, який подавав відвідувачам десерт із мурахами. За місцевим законодавством ці комахи не входять до переліку дозволених харчових інгредієнтів, а прокуратура вимагає засудити ресторатора до одного року ув’язнення.
Бразилія відмовила у візах двом високопосадовцям Держдепартаменту США, які планували приїхати до країни напередодні президентських виборів. Президент Луїс Інасіу Лула да Сілва заявив, що вони могли намагатися вплинути на виборчий процес.
30 липня прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр визнав можливу цілковиту зупинку АЕС “Пакш” через рекордно низький рівень води у Дунаї. Це може стати першою зупинкою станції за 44 роки її роботи.
У Перу землетрус магнітудою 5,1 пошкодив церкву XVI століття, яка є однією з найстаріших у перуанських Андах. Через стихію обвалилися дах і частина фасаду храму, а також було пошкоджено історичні вівтарі та релігійні реліквії. Для відновлення пам’ятки необхідно понад 400 тисяч доларів.
Сенат США не зміг просунути резолюцію, яка мала обмежити воєнні повноваження президента Дональда Трампа у конфлікті з Іраном. Для її підтримки забракло одного голосу – рішення відхилили з результатом 49 проти 50.