Путін навряд чи сяде за стіл переговорів з Україною, хто б не виграв вибори у США – CNN

Джерело: CNN

Російський лідер Володимир Путін, ймовірно, не сяде за стіл переговорів з Україною. Навряд чи на це вплинуть вибори у США.

Як очікується, в разі свого обрання кандидатка від демократів Камала Гарріс продовжить політику адміністрації теперішнього президента Джо Байдена, яка підтримувала Україну.

Займаючи кардинально іншу позицію, експрезидент Дональд Трамп припустив, що припинить підтримку військових зусиль Києва, та заявив, що може врегулювати війну “за один день”.

А умови мирного плану, висунутого його кандидатом у віцепрезиденти Дж. Д. Венсом, як зазначається, схожі на список побажань Путіна.

Згідно з повідомленням, американська політика перебуває на роздоріжжі, але це не обов’язково призведе до поворотного моменту у мирних переговорах.

Це тому, що ніщо не вказує на те, що Москва готова сісти за стіл переговорів, незалежно від того, хто опиниться наступним у Білому домі.

На думку аналітиків, масштаби війни також занадто великі для проведення простих переговорів між Москвою та Києвом. Вони стверджують, що це набагато ширший конфлікт між РФ та Заходом.

“Для Путіна Україна — це лише засіб досягнення мети, а мета — подальше обмеження впливу США у міжнародних справах”, – вважає науковий співробітник програми РФ та Євразії лондонського аналітичного центру Chatham House Джон Лоф.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.