Путін погрожує «військовою відповіддю» через вибух на Кримському мосту
Джерело: росЗМІ
17 липня президент РФ Володимир Путін поклав відповідальність за підрив Кримського мосту на Україну та погрожував “реакцією”.
Він звинуватив Київ в атаці на міст та погрожував “відповіддю з боку РФ”. За його словами, міноборони РФ “готує відповідні пропозиції”.
Путін назвав підрив “таким, що не має жодного значення з військової точки зору”, оскільки стверджує, що “Кримський міст давно не використовується для військових перевезень”.
Водночас президент РФ доручив ФСБ та слідчому комітету “детально розібратися в тому, що трапилося”, а також зажадав розробити конкретні пропозиції щодо підвищення безпеки Кримського мосту як “стратегічно важливого транспортного об’єкта”. Путін нагадав силовикам, що це “вже друга атака” менш як за рік.
Кримський міст, нібито, був атакований надводними дронами у ніч проти 17 липня.
Автомобільний рух мостом зупинено на невизначений термін.
- Триває п’ятсот дев’ята доба широкомасштабної збройної агресії РФ проти нашої держави. Противник зосереджує основні зусилля на Куп’янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках, тривають важкі бої. Протягом доби відбулось 29 бойових зіткнень.
- Станом на 17 липня у Чорному морі на бойовому чергуванні перебуває десять ворожих кораблів, зокрема два носії крилатих ракет “Калібр” загальним залпом 12 ракет.
- Протягом минулої доби ворог завдав 11 ракетних та 49 авіаційних ударів, здійснив 48 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак постраждали мирні люди, пошкоджень зазнали житлові будинки, господарські та адміністративні будівлі, а також приватний автомобільний транспорт.
- Міністерство оборони Росії почало звільняти командирів із деяких найбільш боєздатних частин і з’єднань російських військ і, ймовірно, продовжуватиме чистки. Криза в російському командуванні та відповідні наслідки, які вона може спричинити, ймовірно, негативно вплинуть на здатність армії РФ проводити тактичні наступальні дії на півдні України.
Верховна Рада України 28 травня ратифікувала угоду про отримання кредиту Євросоюзу на €90 млрд та підтримала зміни до бюджету, котрі передбачають рекордне збільшення оборонних видатків.
Рада ЄС схвалила сьомий транш у межах європейського програми Ukraine Facility, що передбачає виплати Україні до 50 млрд євро у 2024-2027 роках.
Українська сторона продемонструвала європейським дипломатам окремі елементи російського ракетного комплексу “Орєшник”, що містить російські та білоруські компоненти, закликавши посилити санкційний тиск та обмежити доступ до іноземних складових.
Євросоюз ризикує потрапити до “російської пастки”, обговорюючи можливого спецпризначенця для переговорів із Володимиром Путіним, заявила Верховна представниця ЄС Кая Каллас на зустрічі міністрів закордонних справ блоку в Лімасолі.
Сили оборони України завдали серії ударів по військовій та критичній інфраструктурі на території Росії та тимчасово окупованих територій.