Путін прибув до Азербайджану: обговорюватиме «стратегічні відносини»

Джерело: BBC (Кенуль Халілова, редактор Азербайджанської служби Бі-бі-сі)

18 серпня президент Росії Володимир Путін прибув до Азербайджану. Його візит триватиме два дні – 18 та 19 серпня. За повідомленням Кремля, під час візиту обговорюватимуться питання розвитку “союзницьких та стратегічних відносин” між Азербайджаном та Росією.

Також передбачається, що Путін обговорить із президентом Ільхамом Алієвим мирний процес між Азербайджаном та Вірменією.

Це перший візит Путіна до Азербайджану після початку повномасштабного вторгнення в Україну.

Цей візит також відбувається у той час, коли ЗСУ наступають на російську територію і бої точаться у самій Росії.

Після того, як Захід ізолював Путіна за анексію українських земель, він прагне зміцнити свої зв’язки з союзниками та знайти нових. Зокрема він підписав угоду про союзництво з Азербайджаном у той час, коли його армія вдерлася на українську територію. Попри те, що азербайджанський уряд зберігає добрі стосунки з Україною та Заходом, він ніколи не відвертався від Путіна. Нинішній державний візит також є можливістю для російського лідера продемонструвати світові, що він має підтримку.

Питання газу

Після вторгнення Росії в Україну та запровадження західних санкцій Москва припинила експорт газу до європейських країн. Натомість Азербайджан підписав угоду з Європейським союзом та погодився збільшити експорт газу.

Політичний аналітик Фуад Шахбазов вважає, що основні цілі візиту Путіна пов’язані з економічними та насамперед енергетичними питаннями. На його думку, під час візиту може бути підписано новий документ щодо транспортування газу між Азербайджаном та Росією.

За словами Шахбазова, інша мета цього візиту може полягати у зміцненні позицій Росії у мирному процесі між Вірменією та Азербайджаном. Він вважає, що останнім часом західні інститути активізувалися у врегулюванні конфлікту між двома країнами, і Росія зацікавлена ​​у тому, щоб відновити свій вплив у регіоні південного Кавказу.

Підтримка мирної угоди

Азербайджан та Вірменія в останні місяці ведуть прямі переговори про делімітацію кордонів та укладання мирного договору, висловлюючи готовність до підписання мирної угоди.

У серпні Баку та Єреван виключили з проєкту мирної угоди пункт про транспортну магістраль, що зв’язує Азербайджан та його ексклав Нахічевань. Це питання було відкладено для обговорення на наступному етапі переговорів. Баку та Москва хотіли, щоб дорога між Азербайджаном та Нахічуванням контролювалася Росією, але Вірменія виступила проти цього.

Розбіжності між Вірменією та Росією виявилися після Другої Карабахської війни. Офіційний Єреван незадоволений тим, що Росія та ОДКБ не надали йому допомоги під час війни. Звернення Вірменії до західних країн за зброєю та підготовкою армії також викликало невдоволення Росії. Офіційна Москва не вітає присутність країн-членів НАТО у Вірменії.

Ці чинники (а також особиста неприязнь між Путіним та прем’єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном) віддалили Росію та Вірменію.

Попри те, що Росія та Вірменія є союзниками, Путін не поїхав туди, оскільки Вірменія є членом угод щодо виконання рішень Міжнародного кримінального суду (МКС). 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна.

Чи є зв’язок візиту з Іраном?

Незадовго до візиту президента Путіна, 6 серпня в Азербайджані побував секретар ради безпеки Росії Сергій Шойгу та зустрівся з президентом Алієвим. Його маршрут до Баку проходив через Іран. Шойгу відвідав Іран через тиждень після вбивства лідера ХАМАС Ісмаїла Ханії у Тегерані та провів зустріч у Баку, після чого повернувся до РФ. Під час візиту він говорив про такі питання, як мир та безпеку на Південному Кавказі, але відвідав із країн регіону лише Азербайджан.

Експерти вважають, що візит російського високопосадовця спершу до Тегерану, а потім до Баку може бути пов’язаний з можливою ескалацією конфлікту між Іраном та Ізраїлем. На думку аналітика Шахбазова, Росія стурбована можливою прихованою підтримкою Ізраїлю з боку Азербайджану у разі конфлікту між Іраном та Ізраїлем.

Читайте також: МКС «дуже ймовірно» може видати ще один ордер на арешт Путіна – GRC

Президент Чехії Петр Павел заявив в інтерв’ю BBC, що Захід не повинен тиснути на Україну з вимогою якнайшвидше звільнити всі окуповані території, якщо це означатиме надмірні людські втрати. За його словами, підтримка України має ґрунтуватися на реалістичному підході, а не на примарних очікуваннях миттєвої перемоги.

Коли мова заходить про турботу про здоров’я, більшість людей згадує про харчування, фізичну активність або психічний стан. Але часто поза увагою залишається один важливий аспект – стан ротової порожнини.

The Weatherman Foundation – це благодійний фонд, створений американкою Елізабет Везермен та її чоловіком Ендрю Данканом невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Президенткою Фонду його Меган Моббс. Меган  – донька генерала армії США, радника президента Трампа Кіта Келлога. Для неї головне не титули, а вибір, коли Росія напала на Україну, подружжя вирішило діяти і заснувало фонд на честь батька, який у молодості був військовим кореспондентом і знав, що таке війна зсередини.

На одному з пляжів на заході Ірландії подружжя Кейт і Джон Гей натрапило на пляшку з посланням, яка пропливла майже 3 тисячі кілометрів через Атлантичний океан. У ній була записка від пари закоханих – Аніти Моран та Бреда Сквайрса – яку вони залишили ще у 2012 році після побачення на канадському острові Белл.

Останні події в Польщі, пов’язані з демонтажем українських символів та ігноруванням проявів ксенофобії, засвідчують тривожну тенденцію: польська держава не дає належної відповіді на зростання антиукраїнських настроїв. Про це пише польський журналіст і публіцист Міхал Ольшевський у своїй колонці для “Gazeta Wyborcza”.