Путін вирушає з візитом до Китаю, щоб узгодити з Сі позиції щодо війни в Україні — ЗМІ
Джерело: The Guardian
Російський диктатор Володимир Путін вирушить до Китаю з незвичайно тривалим візитом. Аналітики вважають, що він і китайський лідер Сі Цзіньпін будуть узгоджувати позиції щодо війни в Україні.
Цих вихідних Путін вирушить до Китаю з візитом, який Кремль назвав “справді безпрецедентним”. Під час поїздки, яка, як очікується, триватиме майже тиждень – що є незвично довго для російського диктатора – він візьме участь у саміті Шанхайської організації співробітництва, проведе переговори з Сі Цзіньпіном і відвідає військовий парад у Пекіні з нагоди 80-ї річниці перемоги над Японією у Другій світовій війні.
Аналітики вважають, що головним питанням на порядку денному буде узгодження позицій Путіна і Сі щодо війни в Україні на тлі зусиль США по припиненню бойових дій.
“Для них це важливий момент, щоб обговорити, куди рухається війна і наскільки ймовірно, що її вдасться зупинити в найближчому майбутньому“, – сказав Олександр Габуєв, директор Центру Карнегі “Росія-Євразія”.
Габуєв зазначив, що Москва хоче знати, чи може вона розраховувати на подальшу допомогу з боку Китаю і як Пекін відреагує, якщо США попросять його чинити тиск на Росію, щоб припинити бойові дії.
“Двом лідерам потрібно обмінятися думками і переконатися, що вони на одній хвилі. Це важливо, тому що війна стала одним з основних стовпів їхніх відносин“, – вказує він.
Зокрема, Росія хоче знати, чи збирається Китай купувати більше нафти та газу. Варто згадати, що президент США Дональд Трамп запровадив санкції проти Індії через купівлю російської нафти, але не зробив цього ж щодо Китаю.
Переговори, ймовірно, також торкнуться питання поглиблення військового співробітництва між Пекіном і Москвою. Хоча Китай не надає прямої військової допомоги, Пекін постачає близько 70% верстатів і 90% напівпровідників, необхідних Росії.
Китай заявляє, що є нейтральним посередником у війні в Україні, але з початку вторгнення Пекін і Москва зблизилися. Нещодавно Росія висунула ідею, що Китай має бути одним із гарантів безпеки України.
Росія тим часом ігнорує погрози Трампа ввести санкції, якщо вона не припинить війну, і продовжує дотримуватися своїх максималістських вимог.
Показово, що адміністрація Трампа досі не чинила значного тиску на Сі, щоб змусити Путіна припинити війну. Спостерігачі зазначають: навіть якщо Пекін і волів би, щоб бойові дії в Україні припинилися, він готовий терпіти війну, доки може надавати пріоритет торговельним і дипломатичним зв’язкам з Москвою та отримувати вигідні для себе умови.
- За даними Інституту вивчення війни (ISW), Сіньцзянський виробничо-будівельний корпус, державне підприємство КНР із воєнізованими функціями, активізує свою діяльність у російській Республіці Татарстан.
- Китайські нафтопереробні заводи збільшили закупівлі флагманської російської сирої нафти, скориставшись можливістю придбати вантажі зі знижкою, від яких відмовилася Індія, оскільки Вашингтон посилює торговельні тарифи проти Нью-Делі.
- Китаю невигідно, щоб війна в Україні завершилась, адже він хоче виснажити Захід, щоб згодом напасти на Тайвань.
У Раді перебувають законопроєкти, котрими пропонується повернути прожитковому мінімуму його первинну соціальну природу та встановлювати його на рівні фактичного споживчого кошика.
Державний секретар США Марко Рубіо виступив на засіданні Ради Безпеки ООН, наголосивши, що війна в Україні не може бути вирішена військовим шляхом і має завершитися дипломатичними переговорами.
Міністерка закордонних справ Великої Британії Іветт Купер виступила в Раді Безпеки ООН, де рішуче підтримала Україну в її протистоянні російській агресії та звинуватила Москву в поширенні нестабільності по всьому світу.
В Росії наркоманія набуває ознак системної соціальної кризи. У країні проживає понад шість мільйонів наркозалежних, із яких 60 % – молодь віком 16–30 років, а 20 % – школярі 9–13 років. Іще понад 18 мільйонів росіян періодично вживають наркотики або мають досвід їх використання.
Президент України Володимир Зеленський під час виступу на засіданні Ради Безпеки ООН заявив, що Будапештський меморандум продемонстрував крихкість міжнародних гарантій безпеки.