Путін заявив президенту ПАР, що Україна не виконала умови для продовження «зернової угоди»
Джерело: пресслужба Кремля
З ініціативи Південної Африки відбулася телефонна розмова президента ПАР Сиріла Рамафоси з російським лідером Володимиром Путіним, під час якої сторони обговорили можливі шляхи врегулювання “Чорноморської зернової ініціативи”.
Як зазначається, Рамафоса і Путін обговорювали питання “про стамбульські пакетні домовленості”, тобто так званої “зернової угоди”, в межах якої українське зерно експортується на світові ринки через чорноморські порти, попри війну.
“Путін підкреслив, що досі залишаються невиконаними зафіксовані у відповідному меморандумі Росія–ООН зобов’язання про усунення перешкод для експорту російського продовольства і добрив. Більш того, головна мета угоди, а саме поставки зерна нужденним країнам, в тому числі на Африканському континенті, так і не реалізована”, – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, 16 липня з морського порту Одеси вийшло останнє судно в межах Чорноморської зернової ініціативи. Термін “зернової ініціативи” завершується 17 липня.
Раніше, 14 липня, президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що президент РФ Володимир Путін підтримав продовження угоди. Утім речник Кремля Дмитро Пєсков заперечив цю інформацію.
- Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш запропонував президенту РФ Володимиру Путіну продовжити угоду, яка дозволить безпечний експорт зерна з України із заблокованих чорноморських портів в обмін на під’єднання дочірньої компанії російського “Россельхозбанк” до SWIFT.
Черговий російський удар може призвести до обвалення внутрішнього радіаційного укриття на Чорнобильській атомній електростанції, повідомив директор станції Сергій Тараканов.
Сили оборони офіційно відійшли з Сіверська задля збереження особового складу та боєздатності. Водночас місто й надалі перебуває під вогневим контролем українських військ.
Навіть попри те, що президент США Дональд Трамп наполягає на тому, що Росія має перевагу у війні проти України, економісти кажуть, що насправді позиції країни слабші, ніж будь-коли, оскільки Кремль витратив більшу частину готівкових резервів та позикових коштів, які підживлювали його воєнні витрати, — і попереду ще більші проблеми.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.