Рада підтримала інтеграцію до енергоринку ЄС
Джерело: пресслужба парламенту
Зокрема документ передбачає:
– створення правових засад для об’єднання ринків (market coupling) «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку з європейськими зонами торгівлі (щоб торгівля електроенергією відбувалася узгоджено за цінами і обсягами як на наступний день, так і в той самий день);
– імплементацію європейської моделі готовності до ризиків в електроенергетиці та запровадження механізмів забезпечення потужності;
– врегулювання взаємодії між оператором системи передачі та оператором ринку для забезпечення транскордонного обміну електроенергією;
– розвиток нових гнучких інструментів ринку, зокрема діяльності з агрегації та управління попитом (з’являться нові способи гнучко керувати попитом і пропозицією, зокрема об’єднувати невеликі джерела енергії (агрегація) та контролювати, коли і скільки споживачі використовують електроенергію);
– посилення ролі споживачів через розвиток громадських енергетичних об’єднань та інституту активного споживача.
Окрему увагу приділено безпеці постачання:
- запроваджуються плани готовності до ризиків;
- посилюється координація з регіональними центрами;
- забезпечується відповідність вимогам ENTSO-E (українська енергосистема буде працювати за стандартами та правилами європейської мережі передачі електроенергії (ENTSO-E), щоб забезпечити безпеку та сумісність із країнами ЄС).
Практичні результати
Передбачається, що прийняття Закону сприятиме підвищенню енергетичної безпеки держави, розвитку конкурентного середовища на ринку електричної енергії та розширенню участі України у європейських енергетичних ринках.
Водночас документ визначає стратегічний напрямок розвитку ринку і потребує подальшого ухвалення підзаконних актів. Практичні результати – зростання конкуренції, стабільні правила гри та доступ до європейського ринку – реалізовуватимуться поступово, зауважив заступник голови Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Жупанин.
До законопроєкту подали 1358 поправок, з яких 47 було врахували.
- Україна розпочала масштабну підготовку до наступного опалювального сезону, не чекаючи на зовнішню фінансову підтримку. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що в країні вже працюють над відновленням 245 критичних об’єктів, які постраждали від російських ударів.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.