Рада підтримала відставку глави Мінстратегпрому Олександра Камишіна
Джерело: Олексій Гончаренко, Ярослав Железняк, Суспільне
Сьогодні, 4 вересня, Верховна Рада України прийняла рішення про відставку міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна. За це проголосували 243 депутати.
Олександр Камишін особисто відвідав засідання Верховної Ради, де представив звіт про свою діяльність на посаді міністра.
“Коли я прийшов на посаду, то побачив великий розрив між тим, що хочемо і можемо. (…) Особливо були проблеми з ремонтом танків. Сьогодні ви не почуте про це. Ми створили абсолютно новий вид зброї – ракету-дрон. Також наша програма з балістичної ракети проходить випробування”, розповів він у промові.
Він зазначив, що за його керівництва Україна отримала 671 млн доларів від іноземних партнерів на закупівлю української зброї для ЗСУ, а також що налагоджено систему міжнародних оборонно-промислових заходів, які проводяться майже щомісяця.
За інформацією нардепа Ярослава Железняка, Камишін стане “стратегічним радником” Офісу Президента. Сам колишній міністр заявив, що продовжить працювати в оборонці.
До слова, сьогодні звільнити голову Фонду державного майна України Віталія Коваля не вдалося. Відставку підтримали 225 депутатів з 226 потрібних, не вистачило одного голосу.
- Голова парламентської фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив у вівторок, 3 вересня, що цього тижня можна очікувати “велике перезавантаження уряду”.
- 2 вересня Наглядова рада “Укренерго” звільнила керівника НЕК Володимира Кудрицького.
- 3 вересня Президент Володимир Зеленський розпорядився звільнити Ростислава Шурму з посади заступника керівника Офісу президента.
- До Верховної Ради надійшли заяви про відставку одразу від чотирьох посадовців.
- 3 вересня голова ВР Руслан Стефанчук повідомив про надходження до парламенту заяви про відставку віцепрем’єр-міністерки з питань євроінтеграції Ольги Стефанішиної.
- Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба написав заяву про відставку.
Масштаби залучення африканських найманців до російського вторгнення виявилися значно більшими, ніж вважалося раніше: розвідка Кенії зафіксувала понад тисячу випадків вербування громадян через підставні фірми.
Попри публічну готовність долучитися до ініціативи Білого дому, Білорусь заявила про неможливість участі у вашингтонському саміті, звинувативши організаторів у недотриманні формальностей.
Харківський окружний адміністративний суд виніс знакове рішення у справі про виключення з військового обліку особи, яка здійснила трансгендерний перехід і зіткнулася з опором з боку представників ТЦК.
Під тиском Вашингтона щодо збільшення оборонних бюджетів, Міністерство оборони Італії розробило стратегію радикального розширення армії, яка передбачає залучення понад 100 тисяч нових військовослужбовців до 2044 року.
Президент США Дональд Трамп встановив десятиденний термін для вирішення іранської ядерної кризи, залишивши відчиненими двері як для “історичної угоди”, так і для масштабної військової операції.