Рада підтримала відставку глави Мінстратегпрому Олександра Камишіна

Джерело: Олексій Гончаренко, Ярослав Железняк, Суспільне

Сьогодні, 4 вересня, Верховна Рада України прийняла рішення про відставку міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна. За це проголосували 243 депутати.

Олександр Камишін особисто відвідав засідання Верховної Ради, де представив звіт про свою діяльність на посаді міністра.

“Коли я прийшов на посаду, то побачив великий розрив між тим, що хочемо і можемо. (…) Особливо були проблеми з ремонтом танків. Сьогодні ви не почуте про це. Ми створили абсолютно новий вид зброї – ракету-дрон. Також наша програма з балістичної ракети проходить випробування”,  розповів він у промові.

Він зазначив, що за його керівництва Україна отримала 671 млн доларів від іноземних партнерів на закупівлю української зброї для ЗСУ, а також що налагоджено систему міжнародних оборонно-промислових заходів, які проводяться майже щомісяця.

За інформацією нардепа Ярослава Железняка, Камишін стане “стратегічним радником” Офісу Президента. Сам колишній міністр заявив, що продовжить працювати в оборонці.

До слова, сьогодні звільнити голову Фонду державного майна України Віталія Коваля не вдалося. Відставку підтримали 225 депутатів з 226 потрібних, не вистачило одного голосу.

За даними OSINT-проєкту DeepState, у березні російські війська окупували 160 кв. км української території – на 27% більше, ніж у лютому.

Верховний суд Іспанії постановив, що поцілунок руки без добровільної на це згоди може вважатися сексуальним насильством. Йдеться про справу, яка розглядається з 2023 року.

Європейський Союз отримав 1,4 мільярда євро прибутку від заморожених активів Центрального банку Росії (ЦБР). Їх направлять на допомогу Україні.

Поки США дистанціюються від гарантування безпеки в Перській затоці, Велика Британія збирає коаліцію з 35 країн, щоб знайти дипломатичні та військові інструменти для припинення іранської морської блокади, яка паралізувала постачання нафти та добрив.

Постачання російського газу до Європи через підводний газопровід TurkStream у березні зросло на 22% проти минулого року — до 55 млн кубометрів на добу. Зростання пов’язане з обмеженням судноплавства через Ормузьку протоку.